Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.05.2022 р. № 528/ІПК/05-99-12-04-02

Головне управління ДПС у Донецькій області (далі – ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненнi платник податкiв повiдомив, що перебуває на другій групі спрощеної системи оподаткування, вид діяльності відповідно КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний), 69.10 Діяльність у сфері права.

Враховуючи вищевикладене, платник податкiв просить надати iндивiдуальну податкову консультацiю з наступних питань:

1. Яка норма права зобов’язує платника податків подавати декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та звіт про суми нарахованого доходу зареєстрованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску - Форма №Д5 (річна) виключно в електронному вигляді?
2. На підставі якої норми працівник податкової відмовивплатнику податків в отриманні у паперовому вигляді перелічених вище декларацій та звіту?
3. Чи потрібно платнику податків, відповідно до зазначених видів діяльності встановлювати касовий апарат? Якщо потрібно, то який, з якого часу, на підставі якої норми права?
4. Якщо касовий апарат не потрібно встановлювати, а достатньо скачати додаток у смартфоні, то з якого часу, який додаток, на підставі якої норми права?

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21Податкового кодексу України(далі - Кодекс) посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація - цероз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з пунктом 52.1 статті 52 Кодексу, за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:

найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

код згідно з ЄДРПОУ (для юридичнихосіб) абореєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контр олюючому органу і маютьвідмітку у паспорті);

зазначення, в чому полягає практична необхідність отриманняподатковоїконсультації (наведенняфактичнихобставин);

підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;

дату звернення.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і мож евикористовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Слід зазначити, що в зверненні Підприємцем не наведено фактичних обставин щодо ведення діяльності, не зазначені способи розрахунків.

За наявною інформацією, платник податків має зареєстровані КВЕДи, які відносяться до різних сфер господарської діяльності.

Оскільки, наявність того чи іншого КВЕДу є недостатнім критерієм для встановлення фактичних обставин ведення діяльності, а Ваші звернення не містять конкретних прикладів, достатніх для надання вичерпної відповіді по суті, тому надаємо відповідь, виходячи із загальних вимог чинного законодавства.

Щодо питання 1

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податківта зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 49.3 статті 49 Кодексу встановлено, щоподаткова декларація подаєтьсяза вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законівУкраїни «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов'язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджено  наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827.

Порядок функціонування Електронного кабінету (далі - Порядок №637) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №637, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за №942/30810.

Відповідно до пункту 13 розділу ІІ Порядку  №637 доступ до приватної частини (особистого кабінету) надається користувачам після проходження електронної ідентифікації за допомогою інтегрованої системи електронної ідентифікації та відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 №749.

Разом з тим, направити податкову декларацію з використанням телекомунікаційних мереж можливо за допомогою безкоштовного спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (далі – програмне забезпечення), яке розміщено в розділі «Платникам податків про електронну звітність» офіційного вебпорталу ДПС за посиланням http://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/.

У вказаному розділі також наявна інструкція по встановленню програмного забезпечення та інформація  про порядок роботи з програмним забезпеченням.

Щодо питання 2

Щодо дій працівників за якими платнику податків відмовлено в отримані декларацій та звіту буде спрямована окрема відповідь.

Щодо питання 3 та 4

Оскільки питання 3 та 4, порушені у зверненні є подібними, тому відповідь щодо них надається одночасно.

Правові засади застосування РРО та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодонезастосуванняреєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Обов’язок застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, в тому числі, нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону №265, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з пунктами 1 та 2 статті 3 Закону №265суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Отже, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або програмних РРО є обов’язковим.

Поряд з цим, пунктом 14 статті 9 Закону №265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (далі – Інструкції ) із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Застосування РРО та/або ПРРО залежить не відформирозрахунковихоперацій, а від способу їхздійснення. Наприклад, уразіздійсненнярозрахунків шляхом внесенняготівки через касу банку, РРО та/або ПРРО може не застосовуватись.

Згідно з абзацом першим пункту 2.10 глави 2 Інструкції клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі банківського рахунку.

Так, не потребують обов’язкового застосування РРО та/або програмних РРО розрахунки здійсненні виключно у безготівковій формі через установу банку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підприємця (із використанням IBAN, он-лайн банкінгу), через касу банку, через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку, для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок Підприємця, оскільки, такі операції не підпадають під визначення розрахункових у розумінні Закону №265.

Відповідно до положень абзацу четвертого пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Кодексу визначено, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім зазначених у пункті.

Отже, зазначеним пунктом Кодексу чіткорегламентовано, щотакийкритерій, для цілейзастосування РРО та/абопрограмних РРО, як обсяг доходу, дієвиключноу період до 01.01.2022 року. З 01.01.2022 року платники єдиного податку другої – четвертої груп при здійсненні будь-яких розрахункових операцій повинні застосовувати РРО та/або ПРРО.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону №265, Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій – перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 15.01.2015 №124-VІІІ «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі реєстратори розрахункових операцій дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом .

Відповідно до абзацу першого статті 12 Закону №265 на території України у сферах, визначних цим Законом, дозволяється реалізовувати та  застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько – технологічній та програмній документації виробника.

Для спрощенняпроведенняготівковихрозрахунків, законодавствомпередбаченовведенняпрограмногореєстраторарозрахунковихоперацій – повноцінногозамінникакласичного РРО. Державною податковою службою України вже запущено в обігпрограмний РРО, якийможнавстановити у виглядіпрограми до смартфону чиперсональногокомп’ютера. Усяінформаціящодореєстрації, застосування та відповіді на найчастішізапитаннязібрані на сайті ДПС України (tax.gov.ua) у банері «Програмні РРО».

У разіобраннясуб’єктомгосподарюваннявикористанняпрограмного РРО, йогореєстраціяпотребуєвідсуб’єктагосподарюваннявиконатилишеп’ятькроків.

Крок 1. Отриматикваліфікованийелектроннийпідпис (далі - КЕП), наприклад, безкоштовний у КваліфікованогонадавачаелектроннихдовірчихпослугІнформаційно - довідкового департаментуДержавноїподатковоїслужбиУкраїїни (у Донецькій області такі пунктирозташовані у м. Маріуполі та м. Краматорську), або у будь-якогоіншогонадавачаелектроннихдовірчихпослуг. Якщо КЕП вжеотриманий – переходимо до наступногокроку.

Крок 2. Подати повідомлення за формою№20-ОПП та зареєструвати в контролюючомуорганіоб’єктоподаткування, де буде використовуватисьпрограмний РРО.

Крок 3. Завантажити та встановити на гаджет безкоштовнийпрограмний РРО, якийрозміщено на веб-сайті ДПС України у банері «Програмні РРО» у розділі «Програмнийреєстраторрозрахунковихоперацій» - «Програмнийреєстраторрозрахунковихоперацій».

Крок 4. Програмний РРО має бути зареєстрований. Для цього в Електронномукабінеті у розділі «Введеннязвітності» необхідно обрати «Заяву про реєстраціюпрограмногореєстраторарозрахунковихоперацій» за кодомформи J/F1316604.Заповнити, перевірити та зберегтиїї, підписати КЕП та відправити. Підтвердженнямреєстраціїпрограмного РРО є отриманняквитанції з присвоєнимпрограмному РРО фіскальним номером.

Крок 5. Робота з програмним РРО здійснюється з використаннямелектроннихпідписів та/абоелектронних печаток. Для цього в Електронномукабінеті у розділі «Введеннязвітності» необхідно обрати «Повідомлення про наданняінформаціїщодокваліфікованих/удосконаленихсертифікатіввідкритихключів, якізастосовуються в ПРРО» за кодомформи J/F1391802.Заповнити, перевірити та зберегтийого, підписати КЕП та відправити. Післяналаштуванняпрограмний РРО готовий до використання!

Детальна інструкція з налаштуванняпрограмного РРО знаходиться в архівномуфайлі разом з безкоштовнимдодатком, щозавантажується.

Також у банері «Програмні РРО» розміщенопокроковівідеоінструкціїзівстановлення та налаштуванняпрограмного РРО, відеоурокищодореєстраціїпрограмного РРО, формуванняелектронної печатки для програмного РРО.

Зурахуваннямвикладеногоповідомляємо.

З 01.01.2022 рокуплатникиєдиногоподаткудругої - четвертоїгрупи, незалежновід виду діяльності та обсягу доходу, зобов’язані проводитирозрахунковіоперації на повну суму покупки (наданняпослуги) через РРО та/або ПРРО у встановленому Законом №265 порядку.

У разі провадження Вами діяльності лише  з надання послуг (без реалізації товарів, виконання робіт) та за умовипроведення розрахунків за надані послугивиключноза допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО та/або програмних РРО є необов’язковим.

Також, не потребують обов’язкового застосування РРО та/або програмних РРО розрахунки здійсненні виключно у безготівковій формі через установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунокплатника податку (із використанням IBAN, он-лайн банкінгу) або безпосереднє внесення готівки через касу банку,через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок платника податку, оскільки, такі операції не підпадають під визначення розрахункових у розумінні Закону №265.

Індивідуальна податковаконсультаціямаєіндивідуальний характер і можевикористовуватись виключноплатникомподатків, якомунаданотакуконсультацію(пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).