Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області розглянуло звернення ФОП (далі – Підприємець) про надання індивідуальної податкової консультації, що надійшло листом,та в порядку статті 52 глави 3 розділуIIПодаткового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі – ПКУ)повідомляє.
За інформацією із баз даних ДПС, Підприємець є платником єдиного податку 2-ї групи.
Відповідно до звернення, Підприємець здійснює роздрібний продаж спортивних товарів, рибальського оснащення, туристичного спорядження, інвентарю тощо з попереднім його замовленням покупцями по телефону чи через відповідне меню замовлень власного сайту. За фактичними умовами роздрібного продажу таких товарів, покупець не здійснює передплату за замовлений товар, а його доставку з накладеним платежем здійснює поштова служба «Нова Пошта», при цьому в вартість товару не входить вартість доставки товару, тобто питання доставку товару вирішує та оплачує виключно покупець. Грошові кошти за проданий товар надходять на розрахунковий рахунок Підприємця від фінансової установи ТОВ «НоваПей». Інші варіанти реалізації та розрахунків за такі товари не застосовуються.
Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1.Чи здійснює Підприємець розрахункові операції з точки зору Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) при продажу покупцям товарів доставка яких здійснюється кур’єрської службою «Нова Пошта» на умовах післяплати через фінансову установу ТОВ «НоваПей»? Де при цьому буде «місце проведення розрахунків» з точки зору Закону № 265?
2.Чи зобов’язаний Підприємець застосовуватиреєстратор розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та/або ПРРО) у даній сфері?
3. Який документ повинно вкласти у поштове відправлення разом з товаром?
З урахуванням того, що питання 1 - 3 Підприємця за своєю суттю є пов’язаними, вважаємо за необхідне надати відповідь на питання 1 - 3 одночасно.
Правові засади застосування РРО та/абоПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Слід зазначити, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати
РРО та/абоПРРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Відповідно до статті 2 Закону № 265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до статті 2 Закону № 265. місцепроведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про
купівлю-продаж, якщоінше не встановленоцим Законом (частинадесята
статті 11 Закону України «Про електроннукомерцію» від 03 вересня 2015
№ 675-VIII, далі – Закон № 675).
Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаниму момент:
Частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.
Тобто, якщо споживач (клієнт) замовив товар та не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється кур’єрською службою на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО та/або ПРРО застосовується кур’єрською службою, безпосередньо при передачі товару покупцю, а продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну, яка буде свідчити про походження товару. Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Надаючи відповідь на поставлені питання, в контексті звернення, повідомляємо, що застосування РРО та/або ПРРО не є обов’язковим у разі продажу Підприємцем товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів кур’єрською службою.
У такому випадку чек на товар має видати кур’єрська служба в момент отримання оплати за товар.
Документом, що свідчить про походження того або іншого товару, слугуватиме видаткова накладна продавця, вкладена ним у посилку.
Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |