Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.01.2023 р. № 24/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавстваі в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, товариством, яке має ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами (дилерська, субброкерська та брокерська діяльність),від імені/в інтересах фізичних осіб укладаються договори позики фінансових інструментів (цінних паперів), а саме, облігацій внутрішньої державної позики (далі – ОВДП).

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1.Чи підпадає дохід, одержаний фізичною особою від надання ОВДП в позику під дохід, визначений підпунктами 165.1.2 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та/або як такий, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, та чи підлягає такий дохід, одержаний від надання фізичною особою ОВДП у позику, оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором?

2. Чи виступає інвестиційна фірма (професійний торговець цінними паперами) податковим агентом під час виплати доходів за наданою фізичною особою позикою цінних паперів?

 

Відповідно до частини першої ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позикодавець, як передбачено частиною першою ст. 1048 ЦКУ, має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків та зборів регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу проценти – це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 80 «Про розміщення (емісію) облігацій внутрішніх державних позик» затверджено основні умови випуску та порядок розміщення (емісію) ОВДП, відповідно до яких:

         середньострокові та довгострокові ОВДПзгідно з основними умовами випуску та порядку їх розміщення мають купони, які розраховуються шляхом множення річної відсоткової ставки на номінал облігацій;

         дохід за короткостроковою державною облігацією становить різницю між номінальною вартістю, що відшкодовується власнику короткострокової державної облігації під час її погашення, та ціною її придбання.

Таким чином, дохід у вигляді купонного платежу або різниці у розумінні Кодексу є процентами.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць (п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на державні цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Також відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у
пунктах 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2
ст. 164 Кодексу).

Порядок оподаткування процентів передбачено п. 170.4 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить
18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 цієї статті).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 ¹  підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Враховуючи викладене, оскільки завизначенням поняття «договір позики», наведеного у ЦКУ, не передбачено здійснення продажу ОВДП, а лише надання у позику з умовою їх повернення власникам у визначені договором терміни, то доходу у вигляді інвестиційного прибутку не виникає, а отже положення п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу не застосовуються.

Крім того, за договором позики позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, а не у вигляді купонного платежу або різниці, які розраховані відповідно до зазначених основних умов випуску та порядку розміщення (емісію) ОВДП, то до доходу у вигляді процентів, отриманих на суму позики, не поширюється положення п.п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, а отже, такий дохід оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором з урахуванням положень п. 170.4 ст. 170 Кодексута п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому юридична особа як податковий агент, у разі виникнення доходу у фізичної особи, повинна виконати усі визначені Кодексом функції податкового агента, зокрема щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору з зазначених доходів.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.