X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.01.2023 р. № 28/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства в частині визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ)  та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство повідомило, що є платником єдиного податку четвертої групи  та,  посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз’яснення: 

  1. Чи є договір про передачу прав землекористування, державна реєстрація якого здійснена районною військовою адміністрацією у Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань, підставою для визначення МПЗ та відображення в податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи?
  2. Чи має право платник єдиного податку четвертої групи, у разі передачі
    права оренди земельної ділянки за договором про передачу прав землекористування, не враховувати таку земельну ділянку при визначенні МПЗ з початку місяця, в якому таке право землекористування передано?

Щодо першого та другого питань

Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» внесені зміни до розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) який доповнено пп. 27 і 28, відповідно до яких під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням особливостей.

Так, абз. першим п.п. 9 п. 27 розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу передбачено можливість для орендарів, суборендарів земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності передачі на строк до одного року належне їм право оренди, суборенди іншій особі для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. Така передача здійснюється без згоди власника земельної ділянки на підставі письмового договору про передачу права землекористування між землекористувачем та особою, якій передається право користування земельною ділянкою, що укладається в електронній формі. Договір має містити відомості про сторони договору, право землекористування, яке передається (із зазначенням площі, кадастрового номера земельної ділянки (за наявності), її цільового призначення, місця розташування, документа, що посвідчує право землекористування) та строк, на який передається право (із зазначенням дати закінчення дії договору).

Згідно з абз. п’ятим п.п. 9 п. 27 розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу про передачу права оренди, суборенди особа, яка його передала, письмово повідомляє орендодавця (у разі передачі права суборенди - орендаря) протягом п'яти днів з дня державної реєстрації договору про передачу права землекористування. Таке повідомлення може також бути направлено в той самий строк особою, яка передала відповідне право землекористування, до сільської, селищної, міської ради, на території територіальної громади якої розташована земельна ділянка. Зазначений орган місцевого самоврядування, який отримав таке повідомлення, зобов'язаний повідомити про передачу права землекористування власників земельних ділянок, у тому числі шляхом розміщення відповідного оголошення у загальнодоступних місцях населених пунктів за місцем розташування земельних ділянок.

Відповідно до абз. шостого та сьомого п.п. 9 п. 27 розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу договір про передачу права землекористування, що укладається у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено на всій території України, відповідно до п. 27 розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу, а також зміни до нього, договір про розірвання такого договору підлягає державній реєстрації, що здійснюється районною військовою адміністрацією у Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану в порядку, визначеному п.п. 10 п. 27 розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу.

Перехід права оренди, суборенди земельної ділянки за договором про передачу права землекористування, укладеним у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено на всій території України, не підлягає державній реєстрації. Право оренди, суборенди вважається переданим з дня державної реєстрації договору про передачу права землекористування і припиняється зі спливом строку дії договору про передачу права землекористування.

Згідно з абз. одинадцятим п.п. 9 п. 27 розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу  орендар, суборендар, якому передано право оренди, суборенди земельної ділянки відповідно до п.п. 9 п. 27 розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу, у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено, зобов'язаний подати заяву про державну реєстрацію права оренди, суборенди земельної ділянки протягом двох місяців з дня відновлення функціонування Державного земельного кадастру. У разі якщо протягом трьох місяців з дня відновлення функціонування Державного земельного кадастру право оренди, суборенди земельної ділянки не зареєстровано, договір про передачу права землекористування вважається припиненим.

Зауважимо, Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру «Про відновлення функціонування Державного земельного кадастру» від 09.06.2022 № 141 було відновлено функціонування Державного земельного кадастру.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38¹.1.4
п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу).

Пунктом 38¹.3 ст. 38¹ Кодексу передбачено, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.

Відповідно до п. 38¹.4 ст. 38¹ Кодексу у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) − починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального мінімального податкового зобов’язання кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Додатково повідомляємо, що відповідно до п. 528 та п.п. 69.9 п. 69
підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).