Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо можливості здійснення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем,який перебуває на спрощеній системі оподаткування, у разі отримання такою особою статусу нерезидента, та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається у відповідності до норм Кодексу, які діяли у 2021 році.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: Чи може фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи здійснювати підприємницьку діяльність та сплачувати податки в Україні, а проживати в іншій країні і бути її резидентом (податковим резидентом). Чи може платник виїхати за межі України, мати там постійне місце проживання і одночасно працювати на українському ринку. Якщо ні, то як здійснювати підприємницьку діяльність (чи потрібно закривати ФОП)?
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу ХІV Кодексу.
Пунктом 291.3 ст. 291 Кодексу встановлено, що юридична особа чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Разом з цим нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено перелік суб'єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб– підприємців), які не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.
Так, згідно з п.п. 291.5.7 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групфізичні та юридичні особи – нерезиденти.
При цьому нерезиденти – цефізичні особи, які не є резидентами України (п.п. «в» 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема, достатньою підставою для визначення особи резидентом є її реєстрація як самозайнятої особи.
Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, який прийняв рішення про набуття статусу резидента країни перебування (іноземної держави), то такий платник не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 якого передбачено, що платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 163.2.2 п. 163.2 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування нерезидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, визначено п. 170.10 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.10.1 якого доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначенихдеякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).
У разіякщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умовиякогопередбачаютьотримання таким нерезидентом доходу з джереломйогопоходження в Україні, резидент зобов'язанийзазначити в договорі ставку податку, що буде застосованадо таких доходів (п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).
Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – нерезидентом з джерела його походження вУкраїні, оподатковуєтьсяподатком на доходи фізичнихосібза правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів), а також з урахуванням положень міжнародних договорівУкраїни про уникнення подвійного оподаткування.
Зауважуємо, що відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |