Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.01.2023 р. № 97/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба (далі – ДПС) за результатами розгляду звернення Товариства щодо дотримання вимог валютного законодавства під час дії воєнного стану в Україні, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило про необхідність формування чіткого розуміння граничних строків зарахування валютних коштів від операцій з експорту товарів на рахунок резидента відкритий в банку України.

Враховуючи викладене, товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи зупиняється згідно з пунктом 102.9 статті 102 Податкового кодексу України на період дії правового режиму воєнного стану перебіг граничних строку розрахунків за операціями Товариства з імпорту товарів, якщо перебіг такого строку розпочався та не сплив до 24 лютого 2022 року включно, а платник податків знаходиться під дією відповідних обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин)?

2) чи підлягатиме нарахуванню пеня, передбачена статтею 13 Закону України «Про валюту i валютні операції», за порушення строку розрахунків за операціями Товариства з імпорту товарів, якщо таке порушення відбулося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) - воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у тому числі внаслідок знищення під час бойових дій товарів та іншого майна платника податків, що використовувалося в його господарській діяльності?

3) чи підлягатиме списанню безнадійний податковий борг Товариства, якщо його виникнення відбулося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) - воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, в тому числі внаслідок знищення під час бойових дій товарів та іншого майна платника податків, що використовувалося в його господарській діяльності?

З метою надання вичерпної відповіді слід зазначити, що згідно зі статтями 6 та 9 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах  і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо питання 1 Товариства зазначаємо.

На сьогодні відносини, що виникають у сфері здійснення експортних та імпортних операцій регулюються Конституцією України, Законом України від 21.06.2018 № 2473-VII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Статтею 13 Закону № 2473 уповноважено Національний банк України (далі – НБУ) встановлювати заходи захисту у вигляді граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, винятки та особливості їх запровадження для окремих товарів та галузей економіки.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначені пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, і становлять 365 календарних днів.

Постановою Правління Національного банку України від 07.07.2022 № 142 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 24.02. 2022 № 18» з 05.04.2022 граничні строки розрахунків змінено на 180 календарних днів.

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону № 2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини 8 статті 13 Закону № 2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.

Таким чином, контроль за дотриманням граничних строків розрахунків в іноземній валюті покладено на Державну податкову службу України.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39² ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих  контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (пункт 102.1 статті 102 ПКУ).

Відповідно до пункту 102.9 статті 102 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте,Законом України від 12.05.2022 № 2260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260) підпункт 69.2 статті 69 розділу ХХ «Перехідні положення»ПКУ викладено в новій редакції «Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються; крім документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями».

Отже, контролюючому органу дозволено проводити документальні перевірки у разі порушення валютного законодавства в частині дотриманням граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Враховуючи викладене вище, строки визначені пунктом 102.9 статті 102 ПКУ не поширюються на граничні строки розрахунків за операціями, що проводяться платниками податків з експорту та імпорту товарів.

Щодо питання 2 Товариства зазначаємо.

Відповідно до частини шостої статті 13 Законом № 2473, у разі якщо виконання договору за операціями з експорту та/або імпорту товарів зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого НБУ, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов'язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентом валютної виручки або товару на невизначений строк, а також з метою ненарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України 18.12.2014 № 44(5) (далі - Регламент ТПП), визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14¹ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифіката ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.

При цьому Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Згодом Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався: з 26 березня 2022 року строком на 30 діб; з 25 квітня 2022 року - на 30 діб, з 25 травня 2022 року - на 90 діб, з 23 серпня 2022 року - на 90 діб, з 21 листопада 2022 року - на 90 діб.

Тобто ТПП України листом повідомила «всіх, кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності України. Але Регламентом ТПП лист не визначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо).

Таким чином, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Враховуючи викладене вище, вимоги Закону №  2473 і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.

Водночас, відповідно до пункту 12 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №  7, із змінами (далі – Інструкція № 7), зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором: товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові).

Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події.

Висновки щодо наявності факту порушення граничних строків розрахунків за імпортною операцією та підстав для нарахування пені, згідно з частиною 5 статті 13 Закону № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Щодо питання 3 Товариства зазначаємо.

Списання безнадійного податкового борту платниківподатків здійснюється на виконання положень статті 101 ПКУ.

Відповідно до статті 101 ПКУ під терміном«безнадійний податковий борг» слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс - мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

ТПП своїм листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс - мажорні обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення.

Однак, лист адресований «Всім кого це стосується».

Тому для визнання податкового борту безнадійним та його списання необхідно конкретизувати міру негативного впливу цих обставин на фінансові показники діяльності підприємства i відповідно неможливості своєчасного виконання ним зобов'язань перед бюджетом, тобто засвідчення Торгово-промисловою палатою України причино-наслідкового зв'язку між фактом форс-мажорних обставин та господарською діяльністю заявника. Крім того, для визначення суми податкового борту необхідно мати закритий період дії цих обставин.

Отже, наявність адресного сертифіката ТППіз засвідченням факту настання форс-мажорних обставин, наявності причинно-наслідкового зв'язку та завершеного періоду, протягом якого ці обставини впливали на діяльність та показники платника податків, є обов'язковою умовою для розгляду питання щодо визнання безнадійним та списання податкового боргу.

Разом з цим, зазначаємо, що відповідно до пункту 52⁸ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).