X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.01.2023 р. № 99/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець)                       від №  (далі – звернення) на отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, що надійшло з Головного управління ДПС у області листом від  № (вх. ДПС № від), та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Підприємець повідомив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІ групи) та здійснює діяльність у сфері торгівлі.

Враховуючи вищевикладене, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо правових: засад застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО); наслідків та штрафних санкцій під час воєнного стану та після його закінчення за незастосування РРО/ПРРО (в контексті звернення).

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Відповідно до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265, розрахункова
операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки
оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або способу оплати обраного покупцем (споживачем), наявності того чи іншого зареєстрованого виду господарської діяльності, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання (далі – СГ), які чітко визначенні нормами прямої дії Кодексу та Закону № 265, якими встановлено загальні правила реєстрації та здійснення розрахункових операцій.

Зокрема, порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265.

За визначенням, наведеним у постанові Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», документ за операцією з використанням платіжних інструментів – це документ, що підтверджує виконання операції з використанням платіжного інструменту, який не має жодного відношення до розрахункової операції.

Водночас, розрахунковий документ у розумінні Закону № 265 – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Таким чином, використання банківського терміналу (в контексті звернення) не звільняє Підприємця від обов’язку застосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій, а документи за операціями з використанням платіжних інструментів не є розрахунковими документами у розумінні Закону № 265, через те, що, зокрема не мають жодного відношення до відносин купівлі-продажу товарів, свідчать лише про переказ коштів, не містять інформації про продані товари та/або придбані товари/роботи/послуги.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України
 від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10
Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій
(далі – РК та КОРО).

Відповідно до пункту 1 Постанова № 1336, дозволено проводити розрахункові операції з використанням РК та КОРО при роздрібній торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок.

Цей пункт не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;

сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій для форм і умов проведення діяльності, визначених у цьому пункті.

Щодо першого питання звернення.

Враховуючи викладене, а також наведену у зверненні інформацію щодо відкриття магазину та здійснення розрахункових операцій у розумінні Закону № 265, повідомляємо, що Підприємець, який використовує 2 групу єдиного податку, зобов’язаний проводити такі операції через РРО/ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів та обов’язковою видачею (направленням електронної копії) їх кожному покупцю.

Разом з тим, у разі здійснення роздрібній торгівлі на території села, селища, такий Підприємець може проводити розрахункові операції з використанням РК та КОРО, з обов’язковим урахуванням умов, визначених пунктом 1 Постанови № 1336.

Як підсумок, та здійснивши аналіз фактичних обставин ведення господарської діяльності, ДПС інформує, що застосування РРО/ПРРО є обов’язковим у господарських одиницях, що зареєстровані та використовуються Вами на території міст, а використання пільг передбачених Постановою № 1336 можливе лише на території сіл та селищ.

Щодо другого питання звернення.

За порушення вимог Закону № 265, зокрема, встановлення в процесі перевірки факту непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРО з фіскальним режимом роботи, застосовуються фінансові санкції в таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення (пункт 1 статті 17 Закону № 265).

Водночас, пунктом 12 розділу ІІ «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону № 265 встановлено, що, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Враховуючи зазначене, контролюючі органи будуть застосовувати до СГ фінансові санкції за порушення, що не пов’язанні з продажем підакцизних товарів та вчиненні під час воєнного стану, лише після його завершення.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.