Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.01.2023 р. № 136/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо порядку подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі – уточнюючий розрахунок), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у травні-червні 2020 року Товариством було безпідставно (без факту здійснення господарської операції) складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) зведену податкову накладну, у якій було відображено податкові зобов’язання, нараховані згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, а також розрахунок коригування до такої податкової накладної.  Показники таких податкової накладної та розрахунку коригування були відображені у складі податкової звітності з ПДВ.

Надалі з метою коригування показника ∑_{Перевищ}, який виник у Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) внаслідок вищезазначених дій Товариства, та суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (далі – реєстраційна сума), Товариством було подано декілька уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ (далі – декларація) за травень та червень 2020 року.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) щодо можливості анулювання уточнюючих розрахунків, які були подані Товариством;

2) щодо можливості подання окремих уточнюючих розрахунків із заповненням рядків 18.2 та 21 без зміни інших показників у разі, якщо в жодному з поданих Товариством уточнюючих розрахунків зазначені рядки не заповнювалися.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-XIV) передбачено, що  податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,              підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої   платником   особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності платника податку.

Терміни реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН встановлено пунктом  201.10 статті 201 ПКУ, згідно з яким реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема, для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПКУ, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Пунктом 192.1 статті 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено статтею 50 ПКУ, згідно з пунктом 50.1 якої у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать, зокрема, декларація з додатками; та уточнюючий розрахунок з додатками.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу ІІІ Порядку № 21).

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку, вважається узгодженим з дня подання декларації до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку (пункт 21 розділу ІІІ Порядку № 21).

Згідно з пунктами 1 - 4 розділу VI Порядку № 21 уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 ПКУ. У графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється (пункт 2 розділу VI Порядку № 21).

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 200¹ ПКУ.

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму, обчислену за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ ПКУ (реєстраційна сума). Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, зокрема, її складової ∑_{Перевищ} (загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН) здійснюється автоматично, відповідно до норм ПКУ. При  розрахунку реєстраційної суми враховуються, зокрема, усі податкові накладні та розрахунки коригування, складені та зареєстровані в ЄРПН платником податку.

Щодо питання 1

ПКУ та порядком № 21 не передбачено можливості анулювання уточнюючих розрахунків, які були подані платником податку.

В той же час у разі виникнення необхідності уточнення показників декларації, до якої вже вносилися зміни (подавалися уточнюючі розрахунки), таке уточнення може бути здійснене в порядку, визначеному пунктом 2 розділу VI Порядку № 21.

Разом з тим ДПС повідомляє, що згідно з нормами ПКУ, Закону № 996-XIV та Порядку № 21 податкові зобов’язання за операціями з постачання товарів/послуг, у тому числі нараховані згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, мають бути визначені в податковій звітності з ПДВ за той період, у якому вони виникли, на підставі первинних документів, складених за такими операціями (а не на підставі податкової накладної / розрахунку коригування, в яких вони відображені).

Інформація, зазначена у податковій накладній, не підтвердженій первинними документами, і розрахунку коригування до неї, не підлягає відображенню в податковій звітності з ПДВ. Водночас в межах функціонування СЕА ПДВ показники таких податкової накладної / розрахунку коригування автоматично враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми та, зокрема, її складової ∑_{Перевищ}. 

Враховуючи викладене, для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині показників податкової звітності та розрахунку реєстраційної суми і її окремих складових платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при поданні декларацій / уточнюючих розрахунків та складанні і реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Щодо питання 2

Порядок внесення змін до податкової звітності та заповнення уточнюючого розрахунку визначено розділами ІV та VI Порядку № 21.

Згідно з пунктами 5 – 6 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Відповідно до норм чинного законодавства (пункт 36 ПКУ) платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).