Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.01.2023 р. № 143/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо визначення бази оподаткування ПДВ та податку на прибуток підприємств та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, органами місцевого самоврядування щорічно затверджуються бюджетні програми на досягнення цiлей, передбачених планами розвитку вiдповiдних територiальних громад (зокрема, бюджетні програми з благоустрою, забезпечення дiяльностi мiсцевої пожежної охорони, утримання дорiг та мiсцевої дорожньої iнфраструктури, забезпечення фiзкультурно-оздоровчої діяльності, тощо).

Товариство планує проводити дiяльнiсть, спрямовану на виконання однiєї з таких програм за рахунок коштів місцевого бюджету, що видiляються для досягнення цiлей програми за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання правомірності включення отриманих бюджетних коштів до бази оподаткування ПДВ та податку на прибуток підприємств.

Разом з тим у зверненні не вказано, яка саме це бюджетна програма та що планує здійснювати чи виконувати Товариство у рамках такої програми.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктом 7.3 статті 7 розділу I ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов’язань та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє, що:

оподаткуванню ПДВ підлягають операції платника ПДВ з постачання товарів/послуг, а не кошти, які отримані в тому числі з бюджету;

платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку  превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі − Закон № 996)). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону № 996).

Для цілей оподаткування ПДВ безпосередньо фінансування (грошові кошти), яке отримує Товариство, у тому числі з бюджету у рамках бюджетної програми за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)», не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ (у тому числі Товариства) з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

В той же час таке фінансування може розцінюватись як оплата вартості поставлених Товариством товарів/послуг (робіт) покупцю/отримувачу при умові, що безпосереднім постачальником таких товарів/послуг (робіт) є Товариство.

Тобто, Товариство, яке є безпосереднім постачальником товарів/послуг (робіт), операції з постачання яких відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ, за операціями з постачання таких товарів/послуг (робіт) замовнику, незалежно від способу та механізму оплати таких поставлених товарів/послуг, зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкові накладні у встановлені ПКУ терміни.

При цьому Товариство самостійно, керуючись даними бухгалтерськими обліку та первинними документами, які складаються за здійсненими операціями, визначає: з якою метою отримано фінансування, у тому числі з бюджету, та за рахунок яких коштів здійснюється оплата (компенсація) поставлених Товариством товарів/послуг (робіт).

Правові основи оподаткування податком на прибуток встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

При цьому положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригувания фiнансового результату до оподаткувания за операцiями з отримания бюджетного фiнансування (субсидiй) на виконания бюджетних програм, затверджених органами мiсцевого самоврядувания.

Такi операцiї вiдображаються згiдно з правилами бухгалтерського облiку при формуваннi фiнансового результату до оподаткувания.

Регулювания питань методологiї бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi бухгалтерського облiку, затверджує нацiональнi положения (стандарти) бухгалтерського облiку, нацiональнi положения (стандарти) бухгалтерського облiку в державному секторi, iнші нормативно-правовi акти щодо ведения бухгалтерського облiку та·складания фiнансовоi звiтностi (частина друга статті 6 Закону № 996).

Положениям про Мiнiстерство фiнансiв Украiни, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 20.08.2014 № 375, встановлено, що Мiнфiн є головним органом у·системi центральних органiв виконавчої влади, що забезпечує формувания та peaлізує державну полiтику у сферi, зокрема, бухгалтерського облiку та аудиту, а також забезпечує формувания та реалiзацiю державної політики у сферi контролю за дотриманиям бюджетного законодавства.

Отже, питания щодо визначения порядку облiку операцiй з отримания бюджетного фiнансувания (субсидiй), у тому числi на виконания бюджетних програм, затверджених органами мiсцевого самоврядувания, здiйснюється згiдно з правилами бухгалтерського облiку та·належить до компетенцii Мiнiстерства фiнансiв Украiни.

Згідно зі статтею 36 розділу І ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.