X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.01.2023 р. № 144/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду              звернення Товариства щодо реалізації пального та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що Товариство  здійснює економічну діяльність у відповідності з КВЕД 46.12 «Діяльність посередників у торгівлі паливом», мало ліцензію на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, яка анульована через не здійснення оплати. Товариство тимчасово не здійснює господарської діяльності з посередницької торгівлі пальним та має намір отримати аналогічну ліцензію та продовжити ведення такої господарської діяльності.

У зверненні Товариство повідомляє, що укладає договори з клієнтами,  що є суб’єктами господарювання. Відповідно до умов договорів поставки Товариство зобов’язується забезпечити покупцеві поставку товарів та послуг в мережі станцій, з використанням карток, а покупець зобов’язується прийняти товари та послуги у власність та оплачувати їх вартість на умовах договору.

Як зазначено у зверненні, в процесі договірних зобов’язань клієнти Товариства за допомогою ідентифікаційних карток (смарт-карток) отримують пальне через паливо-роздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (далі – АЗС) його постачальника.

Товариство не має власних АЗС та не здійснює безпосереднього (фізичного) відпуску пального, не має залишків пального та місць зберігання пального.

Як зазначено у зверненні, для виконання договірних зобов’язань з клієнтами Товариство укладає договори з постачальниками, відповідно до яких постачальник зобов’язується поставляти (передавати) у власність пред’явників карток (клієнтів Товариства) через мережу станцій, з використанням карт, нафтопродукти та/або зріджений нафтовий газ-паливо в кількості, за якістю і ціною, відповідно до умов договору та додатків, а покупець зобов’язується оплатити його.

В кінці кожного розрахункового періоду постачальник виписував видаткову накладну на Товариство за отримане клієнтами Товариства через паливороздавальні колонки на АЗС постачальника пальне, після чого Товариство виписувало видаткові накладні клієнтам.

Як зазначено у зверненні, фізично товар отримували клієнти Товариства безпосередньо від постачальника через паливороздавальну колонку, а первинні документи (видаткову накладну та акт прийому-передачі товару) клієнтам виписувало Товариство.

До звернення Товариства додано копії:

1. договору від 24.09.2020 між постачальником (Товариством) та покупцем, згідно з яким Товариство здійснює продаж пального (далі –    Договір 1);

2. акту прийому-передачі карт від 24.09.2020 за Договором 1;

3. видаткової накладної від 30.11.2020 (за Договором 1);

4. договору поставки від 25.03.2020 між постачальником та Товариством, згідно з яким Товариство придбаває пальне у постачальника (далі – Договір 2);

5. видаткової накладної від 30.11.2020 (за Договором 2).

Згідно із наданими копіями договорів предметом таких договорів є постачання Товариству нафтопродуктів в асортименті, скрапленого газу (товару) з використанням карток.

Договорами передбачено проведення звірок розрахунків між                сторонами.

Згідно із Договором 1 постачальник забезпечує покупцеві можливість використання карток для придбання (отримання) товарів та/або послуг на автозаправних станціях і пунктах дорожнього сервісу, що перебувають на території України (Мережа станцій). Підписанням даного договору, покупець повідомлений,  що  постачальник  (Товариство)  здійснює лише посередницьку діяльність у торгівлі пальним (реалізація за допомогою карток). Постачальник не здійснює операції з фізичного отримання та відпуску пального, а є тільки посередником, не має при цьому власних автозаправних станцій, місць зберігання пального та інших об’єктів.

Для забезпечення виконання умов Договору 1 постачальник (Товариство) передає, а покупець приймає у тимчасове користування ідентифікаційні пластикові карти з відповідними номерами (акт прийому-передачі карт від 24.09.2020 за Договором 1).   

Товариством (постачальником) складено видаткову накладну від 30.11.2020 (за Договором 1), про реалізацію дизельного палива на зазначену в ній суму.

Відповідно до Договору 2 картка – ідентифікаційна, бонусна, облікова,   ко-брендингова пластикова картка, яка є бездокументарною підставою для отримання товару (бензину, дизельного палива або газу вуглеводневого скрапленого), проте не виконує платіжних функцій.

Пред’явник картки (отримувач) – уповноважений представник покупця на отримання товару, який уклав договір з покупцем на придбання товарів. Отримувач вважається уповноваженим, якщо він пред’явив картку для отримання товару.

Поставка товару здійснюється постачальником партіями через паливороздавальні колонки шляхом заправлення паливних баків автотранспорту пред’явникам картки з використанням терміналів.

Згідно із доданою до звернення видатковою накладною від 30.11.2020 (за Договором 2) постачальник відпустив покупцю (Товариству) паливо дизельне ЄВРО сорт С екологічний клас К5 та дизельне паливо Євро на зазначену в ній суму.    

Враховуючи зазначене, Товариство просить підтвердити чи спростувати,   що діяльність Товариства як посередника в торгівлі пальним (за умови що Товариство має ліцензію на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним), згідно положень наведених договорів (копії яких надаються до даного запиту), та фактичних обставим що описані в даному запиті, вважається саме діяльністю з оптової торгівлі пальним.

До зазначеного запитання.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним визначено Законом України                         від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Всі інші закони та нормативно-правові акти, які стосуються виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, діють у частині, що не суперечить цьому Закону (частина восьма статті 18           Закону № 481).

Статтею 1 Закону № 481 встановлено:

місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, талон – це  спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Умовами Договору 2 передбачено здійснення поставки з АЗС пального отримувачам пального – представникам Товариства (тобто представникам суб’єкта господарювання).

Товариство організовує клієнтам технічну можливість отримати пальне на АЗС різних постачальників, здійснює облік отриманого клієнтами пального та забезпечує розрахунки за це пальне як з постачальниками, так і з клієнтами, що підтверджується укладеними договорами та видатковими накладними.

Отже, Товариство здійснює продаж пального з використанням  карток,  тобто оптову торгівлю пальним в розумінні статті 1 Закону № 481.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, за описаних у зверненні Товариства умов, діяльність Товариства як посередника в торгівлі пальним вважається діяльністю з оптової торгівлі пальним відповідно до статті 1    Закону № 481 та підлягає ліцензуванню.

Інформуємо, що пунктом 528 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).