Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.01.2023 р. № 149/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду зверненнятоваристваз обмеженою відповідальністю з питань практичного застосування норм податкового законодавства щодо діяльності із зберігання пального, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює діяльність у сфері надання послуг з виробництва та реалізації тепла споживачам критичної інфраструктури. Для забезпечення безперебійного постачання тепла в складних умовах, Товариство взяло в оренду дизельний електрогенератор з обсягом баку 370 л. Вказане обладнання розташоване біля приміщення котельної, в якій знаходиться теплогенеруюче обладнання. Використання приміщення котельної здійснюється на підставі договору оренди майна укладеного із споживачем тепла (повідомлення за ф. № 20 – ОПП подано з моменту експлуатації приміщення). Для заправки генератора укладено договір із заправною станцією на купівлю пального. Заправка генератора здійснюється шляхом купівлі пального на заправній станції у ємності, яке одразу в каністрах доставляється та переливається до баку генератора.

Товариство запитує:

1. Чи потрібно Товариству отримувати ліцензію на зберігання пального в баку електрогенератора для власних потреб у відповідності з Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95 – ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями ( далі – Закон № 481).

        2. Чи можливо зберігати пальне у баку генератора для власних потреб без отримання декларації на зберігання пального?

3. Чи потрібно додатково подавати ф. 20 – ОПП на оренду генератора, що знаходиться в приміщенні по якому раніше була подана ф. 20 – ОПП?

 

Щодо питань 1,2

 

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним визначено Законом № 481.

Згідно із положеннями Закону № 481, всі види діяльності, зазначені в цьому Законі, здійснюються на підставі відповідної ліцензії.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481:

ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ, що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Порядок видачі ліцензій на здійснення, зокрема, діяльності із зберігання пального визначено ст. 15 Закону № 481.

Згідно із ст. 15 Закону № 481 зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності у них ліцензії на право зберігання пального.

Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального (частина дев'ятаст. 15 Закону № 481).

Відповідно до п.п. 14.1.6. п.14.1 ст. 14 Кодексуакцизний склад – приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема, але не виключно, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Враховуючи викладене та виходячи з аналізу норм Кодексу та Закону № 481, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

У разі, якщо Товариствопланує придбане пальне заливати безпосередньо до паливного баку дизельного генератора, який є невід’ємною технологічною частиною такого генератора та служить виключно для забезпечення можливості його роботи, тобто є паливним баком як ємністю для зберігання пального безпосередньо в обладнанні чи пристрої,то такий паливний бак у розумінні    п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не є акцизним складом та, відповідно, не потребує реєстрації, не є ємністю для зберігання пального у розумінні Закону № 481, то ліцензія на право зберігання пального в такому паливному баку не отримується.

Водночас повідомляємо, що Законом України від 13.12.2022 № 2836 - ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03.01.2023, ст. 18 Закону № 481 доповнена новими частинами такого змісту:

«Установити, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:

1. суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – декларація).

Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

У разі якщо в період дії воєнного стану на території України та протягом тридцятиденного строку з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб'єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб'єкта господарювання застосовується відповідальність, передбачена статтею 17 цього Закону за здійснення зберігання пального без ліцензії.».

 

Щодо питання 3

 

Обов’язок суб’єктів господарювання повідомляти контролюючі органи про об’єкти оподаткування встановлений п 63.3 ст. 63 Кодексу, згідно з яким з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Кодексу.

Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок № 1588), встановлені порядок подання та форма повідомлення № 20-ОПП.

Згідно з пунктом 8.4 розділу VIII Порядку № 1588 повідомлення
№ 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час надання повідомлень № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.

Підставою для подання повідомлення № 20-ОПП про об’єкти оподаткування є виникнення права володіння, користування, оренди, розпорядження на такий об’єкт згідно з відповідними правовстановлювальними документами.

Керуючись принципом укрупнення інформації про об’єкти оподаткування, який передбачає групування об’єктів оподаткування за ознакою їх однотипності, інформація про обладнання, яке експлуатується безпосередньо суб’єктом господарювання та пов’язане із його господарською діяльністю, та враховуючи що воно розміщене та зберігається у відведеному для таких цілей приміщенні чи території, такий об’єкт оподаткування можливо віднести до наявного у суб’єкта господарювання типу об’єкта оподаткування, який найбільш відповідає визначенню місця знаходження/зберігання такого устаткування наприклад котельня, офіс тощо.

У разі відсутності інформації про місця знаходження/зберігання обладнання/устаткування необхідно повідомити в контролюючий орган про такі об’єкти оподаткування у порядку та строки, визначені Порядком № 1588.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.