Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.01.2023 р. № 172/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення доходу від продажу землі та, керуючись ст. 52Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство повідомило що має у власності земельну ділянку.

У зв’язку із зазначеним, у Товариства виникло питання щодо визначення для цілей оподаткування ціни, з якої буде визначатись дохід від продажуналежної йому на праві приватної власності земельної ділянкиіншій фізичній та/або юридичний особі:

ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу;

балансової вартості земельної ділянки;

ринкової вартості, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, що проводиться за згодою сторін;

нормативно-грошової оцінки;

кадастрової вартості.

Підпунктом 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Отже, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі даних бухгалтерського обліку з подальшим коригуванням визначеного фінансового результату до оподаткування на податкові різниці відповідно до положень Кодексу.

Враховуючи те, що земельні ділянки не є об’єктом основних засобів для цілей амортизації, то різниці визначені у ст. 138 Кодексу, за операціями з продажу земельної ділянки у платника податку не виникають.

Крім того, у разі якщо продаж (відчуження) земельної ділянки здійснюється на платній основі на користь резидента, то інші різниці для коригування фінансового результату до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, встановлені положеннями Кодексу, не виникають.

Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, питання щодо визнанняу бухгалтерському обліку доходу відвідчуження (продажу) земельної ділянки при визначенні фінансового результату до оподаткування належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 52 ⁸ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період  до припинення  або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).