Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.01.2022 р. № 145/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення …. щодо оподаткування доходу у вигляді вартості послуг з безоплатного перевезення роботодавцем працівників з місця збору до роботи та назад і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Платник у зверненні повідомив, що в рамках процесу виробництва використовує найману працю робітників, які проживають на далекій відстані від підприємства. Для своєчасного прибуття працівників на робоче місце підприємством було придбано автобус для своєчасної доставки працівників на роботу та у зворотному напрямку.

При цьому персоніфікований облік працівників, яким надаються транспортні послуги не ведеться, реєстрація кількості працівників, які користуються зазначеною послугою не здійснюється.

Таким чином платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання чи є безкоштовна доставка працівників транспортом підприємства до місця роботи та в зворотному напрямку без персоніфікованого та кількісного обліку наданих послуг об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором та чи є зазначений дохід базою нарахування  єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановленовиключнийперелікдоходів, які не включаються до розрахункузагальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу платникаподатку, який не містить доходу у виглядівартостіпослуг з перевезенняпрацівника з місцязбору до роботи та назад.

  Перелікдоходів, щовключаються до загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу платникаподаткувизначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді, зокрема:

  вартості, використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах                      (п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

Додатково до винятків, передбачених п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2
ст. 164 Кодексу, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.п. «б»
п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Зауважуємо, що норми п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу не містять посилань на те, що доходи, одержані платником податку у вигляді безоплатного перевезення до місця роботи та назад не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Зазначене лишеможевказувати на те, щотакі доходи не є додатковим благом.

Так, до загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу платникаподатку включаються інші доходи, крім зазначених ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у повному обсязі відповідно до порядку, визначеному ст. 168 Кодексу.

Разом з тим відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України
від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Статтею 7 Закону № 2464 визначено базунарахуванняєдиноговнеску.

Водночас частиною сьомою ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, відповідно до п. 7 розділу II якого витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв) не є базою нарахування єдиного внеску.

Враховуючивикладене, вартістьпослуг з перевезенняпрацівників до місцяроботи та назад, яке організовуєтьсяюридичною особою (роботодавцем)включається до загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу як іншийдохідтаоподатковуєтьсяподатком на доходи фізичнихосібі військовим збором на загальнихпідставах.

При цьому не є базою нарахування єдиного внеску лише вартість перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом, а отже вартість перевезення працівників у зворотньому напрямку (з місця роботи) як власним, так і орендованим транспортом є базою нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.