Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.01.2022 р. № 257/ІПК/99-00-18-04-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
Товариства щодо звільнення Товариства від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ при здійсненні нерезидентом операцій з постачання Товариству послуг із розробки програмної продукції (компонентів), тестування програмної продукції та оброблення даних, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як вказано у зверненні та згідно з інформаційними базами даних ДПС, станом на 02.12.2021, Товариство є платником єдиного податку третьої групи із застосуванням ставки 5 відс., та не зареєстровано платником ПДВ.

З метою здійснення господарської діяльності у Товариства виникає необхідність в укладенні договорів підряду з нерезидентами. Відповідно до умов таких договорів Товариство виступає замовником (покупцем), а нерезиденти – виконавцями (постачальниками) послуг із розробки програмної продукції чи її компонентів. 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Законами України від 23 березня 2000 року № 1587-III «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» та від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» визначено, що комп’ютерна програма – це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14
розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 186.1 статті 186 розділу V ПКУ місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» вказаного пункту ПКУ);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або − у разі відсутності такого місця − місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг, зокрема, належать послуги з розроблення, та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статях 180 і 208 розділу V ПКУ. Згідно з пунктом 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 208¹ розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 208.2 статті 208 розділу V ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V ПКУ.

При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному статтею 201 розділу V ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 208.4 статті 208 розділу V ПКУ).

Пунктом 208.5 статті 208 розділу V ПКУ визначено, що отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил розділу V ПКУ щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Отже, отримувач послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента та, зокрема відповідальною особою у частині нарахування та сплати податку до бюджету за такою операцією.

Пунктом 26¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово,
з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим – сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

Для цілей пункту 26¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ до програмної продукції відносяться:

результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;

примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі;

будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;

криптографічні засоби захисту інформації.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції визначено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міндоходів від 07.10.2013 № 536 (далі − УПК № 536), крім положень УПК № 536, якими було роз’яснено правила оподаткування ПДВ операцій з надання права на використання програмної продукції, що були чинними до 01.01.2015, а також в Узагальнюючих податкових консультаціях, затверджених наказами Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 842 та від 27.04.2021 № 238.

Зокрема, згідно з УПК № 536 операції із постачання програмної продукції від нерезидента резиденту на митну територію України не оподатковуються ПДВ.

Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України
від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за  № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 21).

Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку № 21 отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України, які відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V ПКУ є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету і не зареєстровані як платники податку на додану вартість, подають розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України (далі - Розрахунок податкових зобов’язань).

Правила заповнення Розрахунку податкових зобов’язань визначено у розділі VII Порядку № 21.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Для цілей оподаткування ПДВ безпосередньо програмна продукція розглядається як товар.

Щодо випадку, коли нерезидент (виконавець послуг із розробки програмної продукції (компонентів)) не набуває права власності на таку програмну продукцію у процесі її розробки (створення)

Якщо нерезидент (виконавець послуг із розробки програмної продукції (компонентів)) не набуває права власності на таку програмну продукцію у процесі її розробки (створення), а після завершення виконання таких послуг (робіт) право власності на готову програмну продукцію (компоненти) набуде Товариство (замовник), то операція нерезидента (виконавця) з постачання послуг із розробки програмної продукції (компонентів) Товариству (замовнику) є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуватиметься податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відс., оскільки місцем постачання таких послуг відповідно до статті 186 розділу V ПКУ є митна територія України.

У розглянутому випадку Товариство (замовник) як отримувач вказаних вище послуг від нерезидента (виконавця) зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ та сплатити їх до бюджету, а також подати до контролюючого органу Розрахунок податкових зобов’язань.

Щодо випадку, коли нерезидент (виконавець послуг із розробки програмної продукції (компонентів)) набуває права власності на таку програмну продукцію у процесі її розробки (створення)

Якщо нерезидент (виконавець послуг із розробки програмної продукції (компонентів)) набуває права власності на таку програмну продукцію (компоненти) у процесі її розробки (створення) та у подальшому відбувається перехід права власності (майнових прав) на розроблену програмну продукцію (компоненти) від нерезидента (виконавця) до Товариства (замовника), то така операція не оподатковується ПДВ і, відповідно, обов’язку щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ та сплати їх до бюджету, а також подання до контролюючого органу Розрахунку податкових зобов’язань у Товариства (замовника) не виникає.

Щодо випадку, коли нерезидент (виконавець) постачає послуги з тестування програмного забезпечення та з оброблення даних

Якщо за своєю фактичною сутністю постачання послуг з тестування програмної продукції та з оброблення даних не передбачає внесення будь-яких змін до програмної продукції, та їх вартість не включається до складу вартості безпосередньо програмної продукції, а визначається окремо, то операція нерезидента (виконавця) з постачання таких послуг Товариству (замовнику) є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуватиметься податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відс., оскільки місцем постачання таких послуг відповідно до статті 186 розділу V ПКУ є митна територія України.

У розглянутому випадку Товариство (замовник) як отримувач вказаних вище послуг від нерезидента (виконавця) зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ та сплатити їх до бюджету, а також подати до контролюючого органу Розрахунок податкових зобов’язань.

Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 52⁸ підрозділу 10 розділу XX ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статей 52 і 53 глави 3 розділу ІІ ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).