Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.01.2023 р. № 173/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо віднесення до складу доходу вартості безоплатно отриманих від фізичної особи послуг (без висування вимоги щодо компенсації їх вартості), та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, засновником ТОВ була змінена податкова адреса ТОВ на квартиру іншої фізичної особи за усною згодою власника вказаної квартири.

ТОВ у вказаній квартирі не здійснювало виробничу, торгівельну чи іншу господарську діяльність, а використовувало цю квартиру для ведення податкового та бухгалтерського обліку ТОВ в особі його засновника (керівника), який був зареєстрований у цій квартирі.

З основних фондів ТОВ мало лише комп’ютер для ведення податкового та бухгалтерського обліку протягом робочого часу.

Між власником та ТОВ не було укладено письмовий договір щодо права користування квартирою, але існувала усна домовленість щодо найму її для податкової адреси ТОВ. При цьому, між власником квартири та ТОВ не було розмежовано, визначено частку квартири яка виділяється для податкової адреси, квартирою одночасно користувався власник квартири, як суб’єкт цивільного права та ТОВ директора (одноособового засновника), як наймач за усним договором найму.

У листопаді 2022 року власник квартири заявив вимогу щодо компенсації йому ТОВ за право користування квартирою для розміщення податкової адреси у розмірі 50 відсотків від щомісячної плати, яку власник визначив, виходячи з мінімальних ставок щомісячної орендної плати за один квадратний метр нерухомого майна.

Усних домовленостей  як про розмір плати за користування квартирою в період найму, так і  про те, що власник буде вимагати компенсацію від ТОВ, не існувало та не існує. Жодні первинні документи до заявлення власником квартири у листопаді 2022 року вимоги про компенсацію не складалися, а тому жодні операції щодо права користування квартирою у бухгалтерському обліку  не були відображені.

При цьому ТОВ вважає, що сума компенсації, яка не заявлена власником у 2018 році через пропуск строку позовної давності є доходом ТОВ.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

       1.Чи мало ТОВ кожного року у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями, відображати суму оподатковуваного доходу та самостійно визначати його, виходячи з мінімальних ставок щомісячної орендної плати за один квадратний метр нерухомого майна в розмірі, встановленому рішеннями міської ради  за відсутності письмового договору оренди, найму, активів приймання передачі послуг з оренди та в якому обсязі ( з урахуванням чи без урахування того, що власник квартири так само користувався квартирою на рівних правах у весь час для збереження власного майна, поза робочим часом, а в деяких випадках і робочий час квартирою, в якому відсотковому співвідношенні 50 відсотків чи в іншому)?

2. Якщо ТОВ не мало включати кожного року окремо до свого загального оподатковуваного доходу суми, які не слід було самостійно розраховувати кожного року на підставі рішень міської ради, то в якому податковому періоді для ТОВ та для якої суми доходу (за який рік) для ТОВ виник оподатковуваний дохід?

3. Яким чином та в якому обсязі, на підставі чого слід ТОВ відобразити у бухгалтерському обліку суму та обсяг господарських операцій з порушених у зверненні питань (щодо доходу ТОВ, визнаної суми компенсації – доходу власника квартири)?

4. Чи повинно ТОВ двічі оподатковувати суми умовно розраховані на підставі рішень міської ради, а саме спочатку як суму нібито безоплатно отриманих послуг за користування квартирою для податкової адреси, а повторно під час виплати сум компенсації власнику сум, які визнаються ТОВ як за платне користування квартирою?

 До питань 1, 2, 3, 4

Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безоплатно надані товари, роботи, послуги, а саме, роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон
№ 996) первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (частина перша ст. 9 Закону № 996).

Враховуючи вищенаведене, підставою для формування доходів для визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток, є первинні документи, які складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

 Отже, об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, скоригований на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму безоплатно отриманих від фізичної особи послуг (без висування вимоги щодо компенсації їх вартості).

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).

Отже, з питання порядку формування доходів у бухгалтерському обліку за операцією з отримання послуг у вигляді безоплатного використання підприємством квартири фізичної особи, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період  до припинення  або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).