Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.01.2023 р. № 190/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                                 щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є постачальником програмної продукції та з 01.01.2023 підлягало обов’язковій реєстрації як платник ПДВ. Водночас, враховуючи умови договорів на постачання програмної продукції, Товариство у грудні 2022 отримало від покупців (клієнтів) попередню оплату за програмну продукцію, яка буде поставлена у 2023 році.

Згідно з інформаційними базами даних ДПС, станом на 05.01.2023, Товариство 01.01.2023 зареєстровано як платник ПДВ.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та відображення сум ПДВ у первинних документах.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі − Закон № 996)).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та               підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Разом з цим, з 01.01.2023 припинив дію режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 26¹ підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до операцій з:

постачання програмної продукції;

програмною продукцією (у тому числі надання права на використання програмної продукції), плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

Таким чином, починаючи з 01.01.2023, зазначені вище операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.

Якщо кошти, що перераховуються покупцем (клієнтом) на банківський рахунок постачальника (платника ПДВ) за своєю економічною сутністю є оплатою вартості товарів/послуг (у тому числі програмної продукції) і до дати перерахування таких коштів товари/послуги фактично не були поставлені покупцю (клієнту), то для цілей визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з постачання таких товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування ПДВ, дата перерахування таких коштів вважатиметься «першою подією».

Якщо у розглянутій у зверненні ситуації «перша подія» (перерахування покупцем (клієнтом) Товариству коштів у вигляді попередньої оплати за програмну продукцію) фактично відбулася до дати реєстрації Товариства як платника ПДВ, а «друга подія» (постачання програмної продукції), відповідно, після дати такої реєстрації, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за операцією з постачання програмної продукції у Товариства не виникає.

Питання відображення тих чи інших даних (у тому числі сум податків) у первинних документах належить до компетенції Міністерства фінансів України як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).