Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.01.2023 р. № 192/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо формування витрат, податкових зобов’язанъ з ПДВ та податкового кредиту, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, платник (далі – постачальник) з метою просування своїх товарів на ринку, збільшення обсягів збуту, стимулювання та заохочення покупців до їх придбання виплачує покупцям товарів як щомісячну/щоквартальну винагороду (бонус), пов’язану з фактичним вивозом товарів, так і щорічну (за календарний рік) мотиваційну (заохочувальну) винагороду (бонус за досягнення прогнозних показників закупівель покупцем товарів, своєчасне та повне погашення заборгованості перед постачальником).

Враховуючи вищевикладене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань щодо:

1) включення витрат, понесених на оплату щомісячної/щоквартальної/щорічної винагороди, до складу витрат на збут;

2) виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі здійснення операції по нарахуванню та виплаті такої щомісячної/щоквартальної/щорічної винагороди;

3) права на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених постачальником покупцю у складі щомісячної/щоквартальної/щорічної винагороди, згідно з отриманою від покупця та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковою накладною.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктом 7.3 статті 7 розділу I ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Згідно з підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ маркетингові послуги (маркетинг) – послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

В Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Державної податкової служби України від 15.02.2012 №123, зазначено, що одним із методів просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь дистриб’юторів (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут).

Такі виплати є винагородою за досягнення певних економічних показників дистриб’юторами у межах своєї основної діяльності. Досягнення таких показників обґрунтовано сприяє пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулює просування товарів каналами дистрибуції. Такі мотиваційні виплати включаються до витрат на збут.

Мотиваційні виплати можуть включати таке: премія (бонус) за дострокову сплату дебіторської заборгованості, за виконання плану закупівель товарів постачальника, за точність закупівельних прогнозів, за дотримання певного асортименту товарів при закупівлі.

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом III та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання послуг згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ , протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Щодо питання 1

Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат постачальника, понесених на оплату мотиваційних виплат, як винагороди (бонусу) за збут товарів на користь покупців (резидентів).

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Отже, витрати постачальника, понесені на оплату мотиваційних виплат, формуються за правилами бухгалтерського обліку на підставі первинних документів.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).

З питання відображення в бухгалтерському обліку витрат у вигляді мотиваційних виплат як винагороди (бонусу) за збут товарів доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо питання 2

Оскільки виплати покупцю у вигляді грошової щомісячної/ щоквартальної винагороди (бонусу) за фактичний вивіз товару та у вигляді щорічної (за календарний рік) мотиваційної (заохочувальної) винагороди (бонусу за досягнення прогнозних показників закупівель покупцем товарів, своєчасне та повне погашення заборгованості перед постачальником) спрямовуються на стимулювання збуту продукції, організацію та управління руху продукції до споживача, то такі виплати визначаються як оплата маркетингових послуг.

При виплаті постачальником такої винагороди (бонусу) покупцю об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем постачальнику, а винагорода (бонус), що сплачуються таким постачальником покупцю, в свою чергу є компенсацією вартості таких послуг.

Покупець при отриманні від постачальника грошової винагороди (бонусу) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з суми отриманої винагороди, скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН. Базою оподаткування ПДВ відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ буде сума отриманої винагороди (бонусу).

Щодо питання 3

У постачальника при виплаті мотиваційної винагороди (бонусу) покупцю відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ виникає право на формування податкового кредиту (за умови реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної покупцем).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.