Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.12.2022 р. № 2120/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення КП «»(далі – КП) щодо окремих питань,  пов’язаних з переходом КП на спрощену систему оподаткування на період дії воєнного стану та подачею квартальної та річної звітності, оприлюднення якої передбачено ст. 78 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, КП засноване на власності територіальної громади міста. Засновником підприємства є  міська об’єднана територіальна громада в особі міської ради. Виконавчий комітет міської ради є органом, який виконує функцію органу управління майном в межах повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішенням міської ради.

КП перебуває на загальній системі оподаткування.

Платник повідомляє, що Законом України від 24 березня 2022 року
№ 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» внесені зміни, зокрема до п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу де передбачено, що до припинення або скасування воєнного на території України, визначено вичерпний перелік платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення», без урахування обмежень, встановлених п. 291.5 ст. 291 Кодексу. Тобто, комунальним підприємством не заборонено, на період дії воєнного стану, перебувати на спрощеній системі оподаткування, проте законодавством не було внесено жодних змін до ст. 78 ГКУ, щодо обов’язкового оприлюднення фінансової звітності комунальними підприємствами.  

У КП платника ПДВ у Податковій декларації з ПДВ р. 21 за останній звітний період рахується від’ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду).

КП, яке надає послуги з центрального водопостачання та водовідведення визначає дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

У підприємства виникла заборгованість за надані послуги, по яким тільки визначено дохід, а ПДВ обчислювалось за касовим методом у період перебування підприємства на загальній системі оподаткування.

КП просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

чи може за таких обставин КП на період воєнного стану перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки, не допустивши при цьому порушення вимог ГКУ та інших законодавчих актів України, що регулюють діяльність комунальних підприємств?

• чи може за таких обставин КП пождавати до податкових органів квартальну та річну звітності, оприлюднення якої передбачено ст. 78 ГКУ?
• чи може КП, платник ПДВ, після завершення дії воєнного стану мати право на перенесення даних р. 21 Податкової декларації з ПДВ за останній звітний період до переходу на спрощену систему оподаткування до р. 16.1 «Від’ємне значення р. 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за перший звітний період після завершення дії воєнного стану платник ПДВ, пвсля завершення дії воєнного стану мати право на перенесення даних р. 21 Податкової декларації з ПДВ за останній звітний період до переходу на спрощену систему оподаткування до р. 16.1 "Від’ємне значення р. 21 попереднього звітного (податкового) періоду" за перший звітний період після завершення дії воєнного стану?
• чи будуть оподатковуватись кошти підприємства на період дії воєнного стану при переході на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу, отримані на розрахунковий рахунок підприємства в рахунок погашення заборгованості, яка виникла у період застосування касового методу оподаткування ПДВ?

Щодо  переходу КП на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки на період воєнного стану,  не допустивши порушення вимог ГКУ та інших законодавчих актів України, що регулюють діяльність комунальних підприємств

Тимчасово, з 0l квiтня 2022 року до припинення або скасування военного,

надзвичайного стану на територiї України пiдроздiл 8 роздiлу ХХ «Перехiднi положення» Кодексу доповнено п. 9, яким визначено особливостi застосування спрощеної системи оподаткування.

Пiдпунктом 9.3 п. 9 пiдроздiлу 8 роздiлу ХХ «Перехiднi положення» Кодексу визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування суб’єкти господарювання (юридичнi особи), якiздiйснюють, зокрема, видобуток, реалiзацiю корисних копалин (кpiм видобування пiдземних та поверхневих вод пiдприемствами, якi надають послуги централiзованого водопостачання та водовiдведення).

Враховуючи зазначене, КП «» має право перейти наспрощену систему з особливостями оподаткування, за умови дотриманняiнших вимог глави 1 роздiлу ХIV Кодексу.

Щодо подання КП до податкових органів квартальної та річної звітності, оприлюднення якої передбачено ст. 78 ГКУ

Відповідно до частини восьмої ст. 78 ГКУ комунальне унітарне підприємство оприлюднює інформацію про свою діяльність, крім випадків, установлених законом, шляхом розміщення її на власній веб-сторінці (веб-сайті) або на офіційному веб-сайті суб’єкта управління об’єктами комунальної власності, що здійснює функції з управління підприємством, у строки та в порядку, визначені рішенням відповідної місцевої ради. Доступ до таких веб-сторінок та веб-сайтів є цілодобовим і безоплатним.

Обов’язковому оприлюдненню підлягає така інформація, зокрема, квартальна, річна фінансова звітність комунального унітарного підприємства за останні три роки, включаючи (за наявності) видатки на виконання некомерційних цілей державної політики та джерела їх фінансування.

Стосовно надання до податкових органів квартальної та річної фінансової  звітності повідомляємо, що відповідно до п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Кодексу, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Частиною першою ст. 13 Закону № 996 встановлено, що  звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.

Звітний період для складання фінансової звітності про виконання бюджетів визначається Бюджетним кодексом України.

Поряд з цим, п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 № 419 зі змінами та доповненнями визначено, що платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому Кодексом для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців) та річну фінансову звітність.

Слід зазначити, що Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022 (з дня, наступного за днем його опублікування), внесені зміни, зокрема до п.п.  69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до абзацу першого п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

  Згідно з абзацом третім п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (набрав чинності 27.05.2022) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Відповідно до абзацу восьмого п.п. 69.1. п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні Положення» Кодексу порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження буде затверджено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Разом з тим, комунальні підприємства за результатами фінансово-господарської діяльності сплачують до місцевого бюджету частину чистого прибутку (доходу) за нормативами та у порядку, встановленими місцевими радами.

Правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України (розділ ХІ «Місцеве самоврядування»), Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97 «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280) та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону (частина перша ст. 24 Закону № 280).

При цьому п.п. 29 частини першої ст. 26 Закону № 280 встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

Частиною 10 ст. 78 ГКУ передбачено, що особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених ГКУ щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

Водночас повідомляємо, що у Базі знань на Загальнодоступному  інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) ДПС у категорії 102.09 знаходиться роз’яснення ДПС щодо зобов’язання державних підприємств, що діють на основі державної власності, у разі переходу зі сплати податку на прибуток підприємств на сплату єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотка відраховувати до державного бюджету частину чистого прибутку (доходу) та відповідно сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств.

Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 березня 2021 року за № 264/35886.

Як зазначалось вище, фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 Кодексу).

Щодо перенесення платником ПДВ, після завершення дії воєнного стану даних р. 21 податкової декларації з ПДВ за останній звітний період до переходу на спрощену систему оподаткування до р. 16.1 «Від’ємне значення р. 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за перший звітний період після завершення дії воєнного стану

Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до
ст. 186 Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Кодексу касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V Кодексу – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Підпунктом 9.5 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу визначено, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником податку на додану вартість для цілей п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з підпунктом 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу.

Платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

За товарами/послугами, необоротними активами,  придбаними/виготовленими з податком на додану вартість до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник податку на додану вартість зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником податку на додану вартість, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу.

База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до абзацу четвертого п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 198.5 ст. 198 Кодексу передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016
№ 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за
№ 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 21 передбачено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

Відповідно до п.п. 5 п. 5 розділу V Порядку № 21  сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.п. 5 п. 4 розділу V Порядку № 21 у рядку 16 декларації відображається від’ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Отже, у платника ПДВ зберігається право на використання сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, при обчисленні податкових зобов’язань з ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відновлення реєстрації платника ПДВ після повернення на загальну систему оподаткування.

Дані рядка 21 декларації за останній звітний період до переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки підлягають перенесенню до рядка 16.1 декларації за звітний період, з якого було відновлено реєстрацію платником ПДВ.

Щодо оподаткування коштів підприємства на період дії воєнного стану при переході на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки, отримані на розрахунковий рахунок підприємства в рахунок погашення заборгованості, яка виникла у період застосування касового методу оподаткування ПДВ

Якщо надання послуг здійснювалось у періоді перебування платника податку – постачальника на загальній системі оподаткування та застосування ним в цей період касового методу податкового обліку з ПДВ, а кошти за такі надані послуги отримані таким постачальником в період застосування ним спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки, то на дату отримання таких коштів  податкові зобов’язання з ПДВ таким постачальником не нараховуються.

При цьому після переходу зі спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платником ПДВ такий платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відновлення реєстрації платника ПДВ повинен відповідно до п. 198.5
ст. 198 Кодексу нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на вартість товарів/послуг, використаних (поставлених, реалізованих) в не оподатковуваних операціях (у даному випадку в операціях з постачання послуг, що були надані у періоді застосування касового методу податкового обліку з ПДВ, а оплачені у періоді застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки), суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту до дати переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, виходячи з вартості придбання таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 52 ⁸ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період  до припинення  або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).