X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.12.2022 р. № 2127/ІПК/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення від … щодо надання роз’яснень норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, щопланує почати здійснювати підприємницьку діяльність з торгівлі криптовалютою на               криптовалютній біржі. Суть підприємницької діяльності зводиться до купівлі                 криптовалюти та її продажу через біржу фізичним особам, громадянам України. Юридичні особи, фізичні особи – підприємці або нерезиденти покупцями не виступають. Платник податків зазначив, що планує здійснювати продаж цього нематеріального активу напряму, оскільки гроші приходитимуть безпосередньо на його підприємницький рахунок від фізичної особи – покупця, не здійснюючи при  цьому жодного фінансового чи іншого виду посередництва.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи входить КВЕД «66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» та можливості набуття статусу платника єдиного податку з таким видом економічної діяльності.

Згідно із частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 42 та 43 Господарського кодексу України
підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризикгосподарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право вільно вибирати види підприємницької діяльності без обмежень, самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. При цьому особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Пунктом 191.1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1
ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 Кодексу фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу передбачено, що до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Перелік видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, визначено п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Так, відповідно до частини другої п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність, зокрема, з обміну іноземної валюти або діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України
від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Кодексу.

Згідно з п. 5 ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» іноземна валюта це:

а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу;

б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті;

в) електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 1 Закону України від 12 липня
2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга, це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Разом з тим 17 лютого 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 2074-ІХ «Про віртуальні активи» (далі – Закон
№ 2074), який регулюватиме правовідносини, що виникають у зв’язку з оборотом віртуальних активів в Україні, визначатиме права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів.

Водночас положення Закону № 2074 наберуть чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Кодексу щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами, але не раніше дня опублікування такого закону.

Наразі Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики за участі Міністерства фінансів України, Міністерства цифрової трансформації України, ДПС та представників бізнес-спільноти опрацьовуються зміни до Кодексу в частині оподаткування операцій з віртуальними активами.

Одночасно зауважуємо, що згідно зі ст. 99 Конституції України та ст. 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 44 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» Національний банк України діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець може обрати спрощену систему оподаткування за умови дотримання вимог, визначених
п. 291.4 ст. 291 Кодексу.

Разом з тим оскільки на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні та відсутня нормативна база для її класифікації і регулювання операцій з нею, то з метою уникнення Вами порушень щодо застосування спрощеної системи оподаткування Ви можете звернутися до Національного банку України з питання віднесення криптовалюти до іноземної валюти, а також до Міністерства економіки України з питання віднесення діяльності з криптовалютою до фінансового посередництва.

Одночасно зауважуємо, що Державна податкова служба України у своїй діяльності керується положеннями Кодексу, а отже, регулювання оподаткування діяльності платників податків, у тому числі фізичних осіб – підприємців, з віртуальними активами (криптоактивами) можливе лише у разі визначення в Україні правового статусу віртуальних активів (криптоактивів) та внесення відповідних змін до Кодексу.

Крім того, класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457.

КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування  економічної інформації. Код виду діяльності не обов’язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності – це припущення, а не доказ (абзац 8 п. 1 КВЕД ДК 009:2010).

Наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 затверджено Методологічні основи та пояснення до позицій КВЕД
ДК 009:2010.

Враховуючи викладене, для встановлення, до якого виду діяльності відноситься обрана Вами господарська діяльність, Ви можете звернутися до Державної служби статистики України.

Зауважуємо, що відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платниківподатків та контролюючихорганівзупиняєтьсяперебігстроків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.