Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.12.2022 р. № 2150/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення (далі – ФОП) щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з охорони здоров’я та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, ФОП перебуває на загальній системі оподаткування, є платником ПДВ та займається підприємницькою діяльністю у сфері охорони здоров’я відповідно до КВЕД 86.21 «Загальна медична практика» у медичному центрі, який відповідає всім критеріям закладу охорони здоров’я і має відповідні ліцензії Міністерства охорони здоров’я за спеціалізацією: молодша сестринська справа, педіатрія, загальна практика – сімейна медицина, а також на надання послуг з дитячої дерматології, дитячої психіатрії, дитячої гастроентерології, дитячої неврології.

Враховуючи вищевикладене, ФОП просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань щодо:

1) оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з охорони здоров’я (у межах медичної практики) за наявності спеціального дозволу (ліцензії) на можливість проведення відповідних видів послуг з охорони здоров’я;

2) реалізації права на звільнення від оподаткування ПДВ у разі здійснення зазначених вище операції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1-5.3 статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.

Відповідно до статті 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я» заклад охорони здоров’я – юридична особа незалежно від форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основними завданнями яких є забезпечення медичного обслуговування населення та/або надання реабілітаційної допомоги на основі відповідної ліцензії та забезпечення професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Перелік закладів охорони здоров’я затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 № 385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180, згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 якого медичні центри (різного профілю) належать до закладів охорони здоров’я.

Відповідно до вимог пункту 15 частини 1 статті 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» медична практика є видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ, крім послуг, визначених підпунктами «а» – «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 розділу V ПКУ.

Щодо питань 1 – 2

Для отримання права на застосування пільги щодо операцій з постачання послуг у сфері охорони здоров’я мають виконуватись дві обов’язкові вимоги, а саме такі операції повинні:

надаватися закладом охорони здоров’я за наявності ліцензії на постачання відповідних видів послуг;

не бути перераховані у підпунктах «а» – «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Якщо не дотримана хоча б одна із зазначених умов, операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

При цьому податкові пільги, визначені підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, надаються не окремому платнику, а застосовуються до окремих операцій з надання послуг з охорони здоров’я.

Отже, операції з постачання послуг з охорони здоров’я (зокрема, медичної практики) закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, звільняються від оподаткування ПДВ, за винятком послуг, перерахованих у підпунктах «а» – «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, які підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку.

Оскільки послуги з педіатрії, дитячої дерматології, дитячої психіатрії, дитячої гастроентерології, дитячої неврології, загальної практики – сімейної медицини не включені до переліку послуг, що перелічені у підпунктах «а» – «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, то операції з постачання таких послуг, які надаються закладом охорони здоров’я за наявності спеціального дозволу (ліцензії) на надання відповідних видів послуг з охорони здоров’я, звільняються від оподаткування ПДВ.

Разом з тим, з метою уникнення неоднозначного трактування норм ПКУ у частині віднесення зазначених послуг до відповідної категорії послуг, а також щодо віднесення ФОП, який має відповідну ліцензію на надання певних послуг в межах медичної практики, до закладів охорони здоров’я, ДПС рекомендує звернутися до Міністерства охорони здоров’я України, як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, зокрема здійснює нормативно-правове регулювання у сфері охорони здоров’я.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані у ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.