Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.12.2022 р. № 2156/ІПК/99-00-04-01-04-06

Державна податкова служба України на звернення державного Підприємства щодо сплати земельного податку (далі – Податок) та, керуючись ст. 52 гл. 3 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Підприємство поінформувало, що на праві постійного користування має земельну ділянку несільськогосподарського призначення (посвідчено Державним актом на право постійного користування землею), розташовану за межами населеного пункту, та витяг з технічної документації про її нормативну грошову оцінку (далі – Витяг, Оцінка), отриманий Підприємством у 2011 році.

Підприємство, посилаючись на відмову Держгеокадастру (лист від 23.11.2021 № 767/0/505-21) видати новий Витяг про Оцінку (оскільки Держгеокадастру не передана технічна документація про Оцінку земельної ділянки), запитує щодо правомірності обчислення податкових зобов’язань з Податку за 2022 рік відповідно до ст. 277 Кодексу із застосуванням Оцінки одиниці площі ріллі по області та ставки Податку в розмірі 5 відсотків, встановленої рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для земельних ділянок, Оцінку яких не виконано.

Законом України «Про оцінку земель» встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр), надає витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, керуючись рішенням рад про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Кодексу.

Кодексом визначено, що у разі затвердження нової Оцінки до контролюючих органів разом з податковою декларацією з плати за землю надається Витяг про розмір Оцінки (п. 286.2 ст. 286 Кодексу).

Отже, для обчислення податкових зобов’язань з Податку за земельну ділянку, розташовану за межами населеного пункту, та щодо якої не виконана Оцінка, застосовується Оцінка одиниці площі ріллі по області як базова величина Оцінки, визначена у порядку ст. 277 Кодексу, та ставка Податку в розмірі, встановленому рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для земельних ділянок, Оцінку яких не виконано, з урахуванням їх цільового призначення.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (лист від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22), керуючись нормами ст. 289 Кодексу, а також п. 9 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, поінформувала про застосування за результатами 2021 року для земель, що не належать до сільськогосподарських угідь коефіцієнта індексації Оцінки земель у розмірі 110 відсотків.

З огляду на те, що земельна ділянка Підприємства не належить до сільськогосподарських угідь (база відпочинку), то для обчислення податкових зобов’язань з Податку за 2022 рік у порядку, визначеному ст. 277 Кодексу, до Оцінки одиниці площі ріллі по області застосовується величина коефіцієнта індексації 1,1.

Водночас враховуючи те, що контроль за дотриманням земельного законодавства належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Підприємству доцільно звернутися до власника земельної ділянки – органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, має право передавати у власність або користування земельні ділянки, з питання приведення у відповідність до вимог земельного законодавства землевпорядну документацію щодо такої земельної ділянки.

Звертаємо увагу, що п. 102.9 ст. 102 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом (в тому числі зупинення строків надання індивідуальних податкових консультацій), іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).