Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.12.2022 р. № 2162/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення (далі – Товариство) щодо порядку нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством одночасно здійснюються оподатковувані операції та операції, звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.15 статті 197 ПКУ. При цьому в бухгалтерському обліку Товариства окремо обліковуються операції з придбання товарів (робіт, послуг) для використання в оподатковуваних операціях, та окремо - для використання у звільнених від оподаткування ПДВ операціях.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи може Товариство за товарами (роботами, послугами), придбаними для використання виключно в неоподатковуваних операціях, нараховувати податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, та не застосовувати за такими товарами (роботами, послугами) норми пункту 199.1 статті 199 ПКУ?;

2) якими документами має підтверджуватись застосування таких норм ПКУ?;

3) на яку дату нараховуються податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ?

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів,  пов'язаних  з обчисленням  і сплатою податків і зборів,  ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,                підрозділами 2 та 10 розділу ХХ ПКУ.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ).

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 ПКУ).

Щодо питання 1

Якщо придбані з ПДВ товари (роботи, послуги) призначаються для використання (використовуються) виключно в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, що підтверджується відповідними первинними (бухгалтерськими) документами, то за такими товарами (роботами, послугами) нараховуються податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ.

Якщо придбані з ПДВ товари (роботи, послуги) призначаються для використання (використовуються) виключно в оподатковуваних ПДВ операціях, то податкові зобов’язання згідно з пунктами 198.5 статті 198 та 199.1 статті 199 ПКУ за такими товарами (роботами, послугами) не нараховуються.

Податкові зобов’язання, передбачені пунктом 199.1 статті 199 ПКУ, мають нараховуватися виключно за тими товарами (роботами, послугами), які придбані для використання (використані) частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних ПДВ операціях.

Щодо питання 2

Нормами ПКУ визначається порядок оподаткування, зокрема, податком на додану вартість, тих чи інших операцій платників податків, який ґрунтується на даних бухгалтерського обліку таких операцій. Отже, норми ПКУ, які застосовуються при оподаткуванні ПДВ господарських операцій, повинні відповідати сутності здійснених операцій, що підтверджується відповідними первинними (бухгалтерськими) документами.

Щодо питання 3

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ з метою застосування цього пункту податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до норм чинного законодавства (пункт 36 ПКУ) платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.