Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.12.2022 р. № 2167/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду              зверненняТоваристващодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство повідомляє, що укладає договори з клієнтами, що є суб’єктами господарювання. Відповідно до умов договорів поставки Товариство зобов’язується забезпечити покупцеві поставку товарів та послуг в мережі станцій, з використанням карток, а покупець зобов’язується прийняти товари та послуги у власність та оплачувати їх вартість на умовах договору.

Як зазначено у зверненні, в процесі договірних зобов’язань клієнти Товариства за допомогою ідентифікаційних карток (смарт-карток) отримують пальне через паливо-роздавальні колонки на АЗС постачальника.

Товариство не має власних АЗС та не здійснює безпосереднього (фізичного) відпуску пального, не має залишків пального та місць зберігання пального.

Як зазначено у зверненні, для виконання договірних зобов’язань з клієнтами Товариство укладає договори з постачальниками, відповідно до яких постачальник зобов’язується поставляти (передавати) у власність пред’явників карток (клієнтів Товариства) через мережу мережу станцій, з використанням карт, нафтопродукти та/або зріджений нафтовий газ-паливо в кількості, за якістю і ціною, відповідно до умов договору та додатків, а покупець зобов’язується оплатити його.

До звернення Товариства додано копії:

договору поставки від 25.03.2020 між постачальником та Товариством, згідно з яким Товариство придбаває пальне у постачальника (далі – Договір 1);

договору від 19.10.2018 між продавцем(Товариством) та покупцем, згідно з яким Товариство здійснює продаж пального іншому суб’єкту господарювання(далі – Договір 2).

Згідно із наданими копіями договорів предметом таких договорів є постачання Товариству нафтопродуктів в асортименті, скрапленого газу (товару) з використанням карток.

Договорами передбачено проведення звірок розрахунків між                сторонами.

Відповідно до Договору 1 картка – ідентифікаційна, бонусна, облікова, ко-брендингова пластикова картка, яка є бездокументальною підставою для здійснення Угод, технічним засобом обліку укладених Угод, проте не виконує платіжних функцій.

Пред’явник картки (отримувач) – уповноважений представник покупця на отримання товару, який уклав договір з покупцем на придбання товарів. Отримувач вважається уповноваженим, якщо він пред’явив картку для отримання товару.

Поставка товару здійснюється постачальником партіями через паливороздавальні колонки шляхом заправлення паливних баків автотранспорту пред’явникам картки з використанням терміналів.

Згідно з Договором 2постачальник забезпечує покупцеві можливість використання карток для придбання (отримання) товарів та/або послуг на автозаправних станціях і пунктах дорожнього сервісу, що перебувають на

 

 

території України (Мережа станцій). Підписанням даного договору, покупець повідомлений, що постачальник (Товариство) здійснює лише посередницьку

діяльність у торгівлі пальним (реалізація за допомогою смарт-карток). Постачальник не здійснює операції з фізичного отримання та відпускупального, а є тільки посередником, не має при цьому власних автозаправних станцій, місць зберігання пального та інших об’єктів.

Враховуючи зазначене Товариство просить підтвердити чи спростувати можливість для постачальників Товариства при реалізації пального через паливо-роздавальну колонку клієнтам Товариства складати та реєструвати акцизну накладну за правилами п. 19 розділу IIПорядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729, а саме без ідентифікації отримувача пального, в одному примірнику.

 

До зазначеного запитання.

Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, талон – це  спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення

юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи(п. 231.1 ст. 231 Кодексу).

Згідно з п.231.1 ст. 231 Кодексу при реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, обов’язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами «г»та «ґ»цього пункту:

можуть не заповнюватися виключно при реалізації пального не суб’єкту господарювання;

обов’язково заповнюються при реалізації пального суб’єкту господарювання із зазначенням даних, що ідентифікують такого суб’єкта господарювання.

Тобто реквізити отримувача пального (код ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб,та повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – суб’єкта господарювання)не заповнюються виключно при реалізації пального не суб’єкту господарювання.

Оскільки умовами Договору 1передбачено здійснення поставки з АЗС пального отримувачам пального– представникам Товариства (тобто представникам суб’єкта господарювання), відповідно такі операції передбачають проведення звірок взаєморозрахунків між постачальником пального та Товариством, складання постачальником та надання видаткової накладної Товариству, складання та реєстрація постачальником податкової накладної та розрахунків коригування до неї, а тому в акцизній накладній постачальнику необхідно зазначати реквізити Товариства як отримувача пального.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг

строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.