Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.12.2022 р. № 2170/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації і в межах компетенції повідомляє наступне.

У зверненні Товариство повідомляє, що основним видом діяльності є виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик (КВЕД 20.30). Товариство використовує у господарській діяльності різні види підакцизних товарів (які відносяться до пального згідно п.п. 215.3.4 п. 215.3  ст. 215 Кодексу) виключно для потреб власного споживання та промислової переробки, та які надходять та зберігаються у тарі виробника.

Крім того, Товариство має окремий вид господарської діяльності, що передбачає розлив пального (здійснення фасування в іншу тару) з подальшою реалізацією покупцям. На сьогодні Товариство має акцизний склад, так як один із видів палива закуповується та використовується у обсягах, що перевищують 1000 м³ на рік.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи має право Товариство закуповувати та зберігати на власному складі у власних ємностях об'ємом 100 м³ одного із видів пального в кількості до 1000 м³, що надходить не в тарі виробника, протягом календарного року?

2. Яким чином Товариство може підтвердити, що ним використовується для зберігання одного із видів пального ємності об'ємом лише 100 м³, при тому що на території Товариства знаходяться ємності об'ємом 1000 м³?

3. Яким чином Товариство має розділяти в обліку види пального, що перевищують 1000 м³ на рік та ті, що не перевищують кількості до 1000 м³?

4. Чи може Товариство обладнати витратомірами–лічильниками та рівномірами-лічильниками лише ті ємності, що використовуються під зберігання пального?

5. Чи повинні зазначені ємності для зберігання такого об'єму пального бути обладнані одночасно витратомірами-лічильниками та рівномірами-лічильниками, та/або іншими приладами?

6. Чи повинні такі ємності для зберігання об'єму пального до 1000 м³ бути зареєстровані в ДПІ?

7. Чи необхідно Товариству для цих цілей оформляти ще ліцензію на право зберігання пального?

8. Чи може Товариство одночасно мати ліцензію на зберігання пального та ліцензію на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі?

Щодо питань 1-6.

Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

Відповідно до п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Як зазначено у звернені, Товариство має акцизний склад.

Відповідно до даних ІС Податковий блок у Товариства зареєстрований акцизний склад, у розумінні п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу Товариство є розпорядником акцизного складу, отже на Товариство не розповсюджуються критерії щодо невіднесення до акцизного складу приміщень (територій) Товариства, і всі приміщення або територія, на яких Товариство провадить свою господарську діяльність шляхом, зокрема, навантаження – розвантаження, зберігання, реалізації пального, є акцизним складом.

Обмеження щодо місткості ємностей, в яких суб’єктом господарювання, який є платником акцизного податку з реалізації пального, зберігається пальне, Кодексом не перебачено.

Відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891,  резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.

Таким чином, кожен  введений в експлуатацію резервуар відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу має бути обладнаний рівнемірами-лічильниками, а  кожне місці відпуску пального наливом з акцизного складу - витратомірами-лічильниками.

Згідно з п.п. 230.1.2  п. 230.1 ст. 230 Кодексу платник податку - розпорядник акцизного складу зобов’язаний зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно із п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Кодексу розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов'язані на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Згідно з п. 232. 1 ст. 232 Кодексу облік обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового ведеться, зокрема,  в розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів / акцизних складів пересувних та акцизних складів / акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом.

Відповідно до п. 233. 1 ст. 233 Кодексу для перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового здійснюється автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі - зіставлення).

При зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД (крім скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, для яких обсяги обігу та залишків пального підсумовуються та зіставляються загальним підсумком), акцизних складів та розпорядників акцизних складів (п. 233.3 ст. 233 Кодексу).

Отже, платник акцизного податку з реалізації пального зобов’язаний:

вести облік пального у літрах, приведених до температури 15° C, по  кожному резервуарі, акцизному складі та за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;

формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого              місяця – якщо використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального – якщо  пальне реалізується іншим особам.

Щодо питань 7-8.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі, зокрема пальним і зберігання пального регулюється Законом України                           від 19 грудня 1995 року  № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Статтею 1 Закону № 481 зокрема встановлено:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії (частина перша ст. 15 Закону № 481).

Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва (частина дев’ята ст. 15 Закону № 481).

Суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (частина сімнадцята ст. 15 Закону № 481).

Суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують(частина двадцять друга ст. 15 Закону № 481).

Відповідно до даних з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць зберігання пального Товариство має ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі.

Отже, за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним з місцем оптової торгівлі, Товариство має право придбавати та зберігати пальне для власного споживання в місці, зазначеному у такій ліцензії, без отримання ліцензії на право зберігання пального.

Для здійснення зберігання пального у місці (на території), на яке у Товариства відсутня ліцензія на право оптової торгівлі пальним з місцем оптової торгівлі, Товариству необхідно на таке місце зберігання пального отримати  відповідну ліцензію.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.