Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.12.2022 р. № 2211/ІПК/99-00-16-01-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо довідки, яка підтверджує податковий статус нерезидента, з метою застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, в межах здійснення основного виду діяльності Товариством укладено відповідний договір щодо використання прикладного програмного забезпечення з іноземною компанією (Російська Федерація). З метою застосування Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків (далі – Угода) податковий статус резидента Росії підтверджується довідкою, яка видається за допомогою відповідного електронного сервісу на офіційному сайті компетентного органу Російської Федерації і яку можна перевірити за відповідним перевірочним кодом; в паперовому вигляді така довідка видається російським компетентним органом у тому самому вигляді, що й електронна, без засвідчення її печаткою.

Також Товариством повідомляється, що з огляду на багатосторонню Конвенцію про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (далі – Конвенція), учасниками якої є Україна та Російська Федерація, документи податкових установ іноземних держав, які є учасниками договорів України про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах на територіях Договірних Сторін повинні прийматися без будь-якого додаткового засвідчення.

Товариство запитує, чи є підставою для застосування Угоди довідка, що підтверджує статус податкового резидента Російської Федерації, видана в електронній формі, перевірка якої здійснюється за допомогою відповідного електронного сервісу на офіційному сайті російського компетентного органу.

Пунктом 103.2 ст. 103 Кодексу, якою встановлено порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, визначено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4
ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно з положеннями п. 103.5 ст. 103 Кодексу довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Таким чином, згідно з порядком, встановленим ст. 103 Кодексу, резидент України, який виплачує нерезиденту доходи із джерелом їх походження з України, має право на самостійне застосування зменшеної ставки податку чи звільнення від оподаткування, передбачених відповідним міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування, якщо на час виплати цих доходів їх отримувачем - нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), видану компетентним органом країни, яка є учасницею такого міжнародного договору, за формою та у спосіб, встановленими чинним законодавством цієї країни. Водночас така довідка має відповідати зазначеним у п. 103.5 ст. 103 Кодексу вимогам щодо легалізації та перекладу на українську мову, які здійснюються у встановленому законодавством України порядку.

Щодо застосування Угоди, яка була чинною в українсько-російських податкових відносинах з 03 серпня 1999 року, то наразі згідно з інформацією,
розміщеною на офіційному сайті Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_599#Text), відповідно до Закону України від 22 травня 2022 року № 2277-IX „Про денонсацію Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податківˮ Угоду денонсовано.

Разом з тим звертаємо увагу, що Кодексом регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та визначаються повноваження контролюючих органів, до функцій яких належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на такі контролюючі органи (п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу).

Таким чином, надання роз’яснень з питань, які стосуються засвідчення іноземних офіційних документів, зокрема необхідності та особливостей проведення щодо таких документів, у тому числі виданих в електронному вигляді, процедури легалізації, не належить до повноважень ДПС.

Водночас повідомляємо, що питання, пов’язані із проведенням зазначеної процедури, у тому числі щодо практичного застосування міжнародних договорів України про правову допомогу, зокрема багатосторонньої Конвенції, в частині скасування вимоги легалізації офіційних документів, виданих компетентними органами договірних сторін, є компетенцією Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 52⁸ та п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу перебіг строків, встановлених ст. 52 і ст. 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі, тимчасово зупиняється.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).