X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.12.2022 р. № 2213/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваші звернення яке надійшло листом Державної фіскальної служби України щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою – підприємцем, який перебуває на загальній системі оподаткування та виявив бажання скористатись правом одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

  1. Чи можуть скористатись правом одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування та яка ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в такому випадку застосовується?
  2. У випадку наявності у декларанта заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування(далі – єдиний внесок)за задекларований період, чи звільнить дане декларування та сплата відповідної ставки збору від відповідальності за заборгованість зі сплати єдиного внеску?
  3. Чи будуть застосовуватись до заборгованості штрафи і пені у випадку сплати декларантом боргу з єдиного внеску в рамках одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідно до п.п. 191.1.28 п. 191.1 ст. 191 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 1 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 березня 2023 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених Кодексом, та виконання інших умов, визначених підрозділом 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п. 3 підрозділу 94 розділу XX«Перехідні положення» Кодексу скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об'єкти декларування, і які відповідно до Кодексу є чи були платниками податків (далі – декларант).

При цьому п. 4 підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що об'єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Кодексу активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно об'єкти, які зазначені у цьому пункті.

Разом з тим ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначені п. 8 підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Таким чином, скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації можуть фізичні особі, у тому числі фізичні особи – підприємці, за умови дотримання усіх вимог, визначених підрозділом 94
розділуXX «Перехідні положення» Кодексу.

При цьомуодноразове (спеціальне) добровільне декларування не поширюється на суми нарахованої заборгованості з єдиного внеску, тобто одноразове (спеціальне) добровільне декларування не звільняє платника податків від обов’язку сплати зазначеної заборгованості з єдиного внеску.

Зауважуємо, що відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.