Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.12.2022 р. № 2234/ІПК/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що являється єдиним учасником товариства. Після розподілу та нарахування дивідендів на користь єдиного учасника було прийнято рішення про внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства шляхом його збільшення за рахунок чистого прибутку.  У зв’язку з цим затверджено розмір частки учасника та її номінальну власність. Потім рішенням одного учасника зменшено статутний капітал та затверджено розмір статутного капіталу після зменшення. Крім того, прийнято рішення про здійснення виплати коштів від зменшення статутного капіталу товариства єдиному учаснику.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором кошти, отримані платником податків від зменшення статутного капіталу в зазначеній ситуації?

2. Чи підлягає відображенню у податковій річній декларації платника податку вказані кошти?

Щодо першого та другого питань

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується
розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.1 п.163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.40 і 165.1.52 п.165.1 ст. 165 ПКУ.

Особливості оподаткування доходу у вигляді інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 ПКУ, відповідно до  п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об'єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9⁴ розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

При цьому до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.2.1 п.170.2 ст. 170 ПКУ облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст.167 ПКУ) (п.167.1 ст.167 ПКУ).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначено ст. 168 ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ якщо згідно з нормами розділу IV ПКУ окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 ПКУ.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних
осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

При цьому фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суми податкових зобов’язань, зазначені в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Враховуючи викладене, якщо внаслідок зменшення у законодавчо встановленому порядку статутного капіталу товариства його засновнику повертаються кошти, які були внесені ним при формуванні капіталу цього товариства, то на таку операцію поширюються норми п. 170.2 ст. 170 Кодексу. При цьому об’єктом оподаткуванняподатком на доходи фізичних осіб та військовим збором вважатиметьсяінвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати, пов’язані з придбанням зазначеного корпоративного права без врахування дивідендів, які нараховуються на користь платника податку у вигляді часток, емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

  Тобто, оскільки за рахунок зазначених дивідендів платником податків – фізичною особою (учасником товариства) не здійснюється придбання корпоративних прав товариства, а лише збільшується ринкова вартість вже раніше придбаних прав, то підстав для врахування таких дивідендів у складі витрат при визначені інвестиційного прибутку не виникає.

Крім того, зазначені кошти платник податків зобов’язаний відобразити у податковій річній декларації та сплати усі податкові зобов’язані з податку на доходи фізичних осіб і військового зббору, визначені у такій декларації.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУтимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема,статтями 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.9п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.