Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.12.2022 р. № 2236/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення,щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі –єдинийвнесок) роботодавцем за працівників, які вступили до Збройних сил України та територіальної оборони, та в межах компетенції повідомляє.

Товариство у своєму зверненні повідомило, що зберігало за своїм працівниками, які перебувають на військовій службі (мобілізованим та тим, які уклали контракти на службу у Збройні сили України усіх категорій) робочі місця та середній заробіток, а також враховувало цей час до стажу, що надає право на основну щорічну відпустку.

Крім того, у Товаристві є значна кількість працівників, які стали добровольцями територіальної оборони. На підтвердження вступу працівників до територіальної оборони, Товариству надано довідки за підписами командирів батальйонів територіальної оборони або командирів військових частин.

При цьому контрактів, укладених за формою, затвердженою Міністерством оборони України Товариство не отримувало від зазначених працівників. До роботи такі працівники не повертались і відсутні дотепер.

Таким чином,Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи заборонено збереженнясередньогозаробітку та місцяроботипрацівникам, які вступили до лав територіальної оборони?;

2. Чиправильним є фінансуваннязбереженнясередньогозаробіткупрацівникам, яківступили до лав територіальної оборони, за рахуноксобівартостіабоіншихопераційнихвитрат, відображених у фінансовомурезультаті до оподаткування?;

3. Чимаєнараховуватись та сплачуватись до 19.07.2022 року єдинийвнесок з суми середньогозаробітку, щозберігаєтьсятовариством за військовослужбовцями та добровольцямитериторіальної оборони?;

4. У випадку, якщо Товариством буде прийнято рішення продовжувати зберігати середній заробіток (повністю або частково) за військовослужбовцями та/або добровольцями територіальної оборони, яким чином здійснювати оподаткування таких сум? Чи слід нараховувати єдиний внесок? Чи можливо відносити такі суми до інших витрат?;

5. Чи правомірним буде припинити збереження середнього заробітку за добровольцями територіальної оборони одночасно з припиненням збереження такого заробітку особам, передбаченим частиною третьою ст. 119 Кодексу законів про працю Украни (далі – КЗпП)?;

6. Чи входить строк проходження служби добровольців територіальної оборони до стажу роботи, що дає право на відпустку (враховуючи отримання належної оплати за рахунок бюджету та здійснення з неї відповідних відрахувань і скасування аналогічної норми для військовослужбовців, визначену п. 2 частини першої ст. 82 КЗпП?;

7. Чи правомірним буде за заявою працівників, які перебувають на військовій службі або у лавах територіальної оборони, продовжувати сплачувати щомісячні страхові внески, згідно укладеного договору добровільного медичного страхування, за рахунок коштів нарахованого резерву невикористаних відпусток?

Щодо третьогота четвертого питання

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п.163.1.1 п.163.1 ст. 163 Кодексу).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить
18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами..

Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного
п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу
(п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичнихосіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

При цьому податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, визначеною п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Крім того,відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України
від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема,підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону№ 2464).

При цьому єдиний внесок для платників, визначених п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс.(частина п'ята ст. 8 Закону № 2464).

Крім того, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджуютьнарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою прийнято рішення щодо збереження за працівниками, які внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України вступили до лав Збройних сил України або територіальної оброни, робочих місць та середнього заробітку, то сума доходу у вигляді середнього заробітку включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, а також є базою нарахування єдиного внеску.

Щодо другого та сьомого питання

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності ( частина друга ст. 6 Закону № 996).

Таким чином, з питань щодо порядку формування в бухгалтерському обліку доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо першого, п’ятого та шостого питань

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 затверджено Положення про Державну податкову службу України
(далі – Положення №227), п. 1 якого встановлено, що Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, і який реалізує, державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до підпунктів 12 та 70 п. 4 Положення № 227 ДПС здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску); надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 затверджено Положення про Міністерство економіки України, відповідно до п. 1 якого Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.

Отже, щодо надання роз'яснень з питаньщодо збереження середнього заробітку працівникам слід звернутись до Міністерства економіки України.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того,тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідніположення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 Кодексу).