Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.12.2022 р. № 2249/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) особою, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат) та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається у відповідності до норм чинного законодавства, які діяли у 2021 році.

Платник податків у зверненні повідомляє, що має статус адвоката та перебуває на обліку в контролюючому органі як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську. В січні – лютому, червні – грудні 2020 року, а також січні – черні 2021 року дохід від провадження незалежну професійну діяльність не отримувала. Разом з цим платник зазначив, що є найманим працівником в декількох юридичних особах і єдиний внесок сплачувався роботодавцями.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи звільняється платник податків відповідно до Закону України
від 17 березня 2020 року№ 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» з урахуванням Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокатська практика), в місяцях в яких отримувала дохід (березень, квітень, травень 2020 року)?;

2. Чи звільняється платник податків від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокатська практика), в місяцях в яких не отримувала дохід (січень – лютий, червень – грудень 2020 року) та була найманим працівником у , відповідно отримувала дохід від роботодавців, які сплачували єдиний внесок не менше мінімального розміру?;

3. Чи звільняється з 01.01.2021 від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокатська практика) відповідно до Закону України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592), у разі отримання доходу від адвокатської діяльності, за умови, що платник має основне місце роботи і роботодавець сплачує єдиний внесок не менше мінімального розміру?

4. Чи звільняється з 01.01.2021 від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокатська практика) відповідно до Закону № 592, у разі не отримання доходу від адвокатської діяльності, за умови, що платник має основне місце роботи і роботодавець сплачує єдиний внесок не менше мінімального розміру?;

5. Чи звільняється з 01.01.2021 від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокатська практика) відповідно до Закону № 592, в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у разі якщо роботодавець не буде сплачувати в цей період єдиний внесок, а платник не буде отримувати дохід від адвокатської діяльності?;

6. Чи звільняється з 01.01.2021 від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокатська практика) відповідно до Закону № 592, в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у разі якщо роботодавець буде добровільно сплачувати в цей період єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, а платник буде отримувати дохід від адвокатської діяльності?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня  2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Згідно із п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464Для платників, які провадять незалежну професійну діяльність єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у редакції, яка діяла до 01.01.2021).

Крім того, згідно з п. 9¹⁰ розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня
2020 року за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої
ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються. В такому випадку інформація про сплачені суми не зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску.

Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по
31 травня 2020 року в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.

Отже, до 01 січня 2021 року тимчасово звільнялись від нарахування та сплати єдиного внеску особи, які провадять незалежну професійну діяльність за періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року незалежно від отримання чи не отримання доходів від здійснення незалежної професійної діяльність та наявності трудових відносин з роботодавцем.

Водночас слід зазначити, що сплата єдиного внеску зазначеними особами за інші періоди 2020 року здійснювалась на загальних підставах з урахуванням положень абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464.

Разом з цим Законом№ 592, який набрав чинності з 01 січня 2021 року, були внесені зміни до статей  4 та 7 Закону № 2464, а саме, з 01.01.2021 положення п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 діють в такій редакції:

«2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5¹ частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску».

Отже, з 01.01.2021 особи, які провадять незалежну професійну діяльність та не отримали дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, мають право самостійно визначити базу нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Крім того, Законом № 592 також внесені зміни до ст. 4 Закону № 2464, а саме доповнено частиною шостою такого змісту:

«6. Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску». При цьому зазначена редакція діяла до 01.01.2022 року.

Разом з тим, відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Отже, особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність та мають основне місце роботи, з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску незалежно від отримання чи не отримання доходу від незалежної професійної діяльності.

Крім того, згідно з абзацом сьомим п. 1 частини першої ст. 4 Закону
№ 2464 платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема для осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини.

Нарахування та сплата єдиного внеску за вказаних платників, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Таким чином, особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають основне місце роботи та перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2021 не звільняються від сплати за себе єдиного внеску, оскільки роботодавцем не сплачується єдиний внесок за таких осіб, а сплата такого внеску здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Тобто положеннями Закону № 2464 не передбачено добровільної сплати єдиного внеску роботодавцем за найманого працівника, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органівзупиняєтьсяперебігстроків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.