X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.12.2022 р. № 2297/ІПК/99-00-21-02-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Державного підприємства про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування положень п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись ст. 52  Кодексу, в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

У своєму зверненні підприємство повідомило, що воно з 01.04.2022 року є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки на період дії військового стану.

Відповідно до ст. 11 прим. 1 Закону України від 21 вересня 2006 року       № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» та Кодексу підприємство нарахувало та сплатило до бюджету частину чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за ІІ квартал 2022 року за період перебування на спрощеній системі оподаткування та одночасно помилково сплатило авансові внески з податку на прибуток підприємств за кодом виду сплати 125.

Підприємство запитує: Чи можна повернути помилково сплачені авансові внески з податку на прибуток, оскільки відповідно до роз’яснення в ЗІР платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки було звільнено від обов’язку нарахування та сплати податку на прибуток підприємств, у тому числі  авансового внеску з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів?

 

Пунктом 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV «Спеціальні податкові режими» Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей визначених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 9.2 та п.п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ Кодексу  платниками єдиного податку третьої групи можуть бути, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, без урахування обмежень, встановлених п. 291.5 ст. 291 Кодексу, за умови, що такі суб’єкти господарювання не здійснюють види господарської діяльності, визначені п.п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ Кодексу.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ Кодексу, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 глави 1 розд. XIV «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Кодексу (п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ  Кодексу).

Пунктом 291.2 ст. 291 глави 1 розд. ХІV Кодексу встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо податків і зборів, визначених п. 297.1     ст. 297 Кодексу, зокрема, податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п. 133.1        ст. 133 Кодексу.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів врегульовано п. 57.1 прим. 1 ст. 57 розд. II Кодексу.

Відповідно до абзацу сьомого п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Кодексу обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств за визначеною п. 136.1 ст. 136 Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими Кодексом чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 Кодексу.

Це положення поширюється на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету (абзац восьмий п.п. 57.1 прим. 1.2  п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Кодексу).

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів) (абзац шостий п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Кодексу).

При цьому для платників єдиного податку (у т. ч. зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відс.) п. 57.1 прим. 1 ст. 57 розд. II Кодексу не визначено обов’язок щодо нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів

Враховуючи викладене, державні підприємства, у разі переходу зі сплати податку на прибуток підприємств на сплату єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс., звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на прибуток підприємств, у тому числі авансового внеску з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів. До того ж на них не розповсюджуються положення абзацу шостого п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Кодексу щодо не повернення сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів або не зарахування в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).

Поняття «надміру сплачені грошові зобовязання» вживається у значенні, визначеному п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобовязань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Підпунктом 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Кодексу передбачено, що платник податку має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому Кодексом.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобовязання підлягають поверненню платнику відповідно до умов, встановлених ст. 43 Кодексу, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 Кодексу). При цьому повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку (п. 43.6 ст. 43 Кодексу).

Також для платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи, абзацом третім п.п. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ  Кодексу передбачено після повернення до загальної системи оподаткування можливість врахування авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, що залишилися неврахованими у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з цього податку на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки.

Відповідно до п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).