Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.12.2022 р. № 2305/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень Товариства з обмеженою відповідальністю щодо діяльності із зберігання пального, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, основний вид діяльності Товариства – виробництво шпалер (код КВЕД 17.24). На території, де здійснюється виробництво, розташовані ємності для завантаження/навантаження та зберігання різних видів пального. В процесі господарської діяльності з метою використання для власних виробничих потреб Товариство здійснює придбання як сировини таких видів пального:

розріджувач Exxsol D100 (код УКТЗЕД 2710192900);

газ зріджений пропан – бутан (код УКТЗЕД 2711121100);

газ скраплений (код УКТЗЕД 2711129700).

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Чи є акцизним складом приміщення (територія) Товариства відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу? Чи зобов’язане Товариство реєструвати акцизний склад в установленому законом порядку щодо наступного виду сировини: розріджувач Exxsol D100 (код УКТЗЕД 2710192900); газ зріджений пропан – бутан (код УКТЗЕД 2711121100); газ скраплений (код УКТЗЕД 2711129700)?
2. Чи є місцем зберігання пального – приміщення (територія) Товариства згідно із ст. Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»? Чи зобов’язане Товариство реєструвати (подавати інформацію) до Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним – щодо місця зберігання у встановленому законом порядку наступного виду сировини: розріджувач Exxsol D100 (код УКТЗЕД 2710192900); газ зріджений пропан – бутан (код УКТЗЕД 2711121100); газ скраплений (код УКТЗЕД 2711129700)?
3. Чи зобов’язане Товариство подавати документи та отримувати ліцензію на зберігання пального з метою використання у виробництві шпалер наступних видів продукції: розріджувач Exxsol D100 (код УКТЗЕД 2710192900); газ зріджений пропан – бутан (код УКТЗЕД 2711121100); газ скраплений (код УКТЗЕД 2711129700)?

Щодо питання 1

Відповідно до п.п. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Кодексу акцизний склад – це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно із п.п. б) – ґ) п.п. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Кодексу не є акцизним складом, зокрема:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. б) п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу платники    податку – розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Отже, якщо Товариство використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, не здійснює інші операції з пальним, які підпадають під визначення «реалізація пального» (зокрема, операції з реалізації та зберігання пального іншим особам), а приміщення (територія), де знаходиться пальне, відповідає визначеним п.п. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Кодексу критеріям невіднесення до акцизного складу (щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження, зберігання пального та обсягів отримання пального протягом календарного року), то обов’язок реєструвати акцизний склад у Товариства відсутній.

Разом з цим, слід зазначити, що інформації, наведеної у зверненнях Товариства недостатньо для того, щоб надати остаточну відповідь по даному питанню, оскільки у зверненні надана суперечлива інформація, зокрема, стосовно обсягів отримання пального за календарний рік, об’єму ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, які розташовані на території та/або приміщенні Товариства.

Щодо питань 2, 3

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями ( далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481:

        місце зберігання пального – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ, що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

Єдиний державний реєстр суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) – перелік суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Статтею 15 Закону № 481 встановлено порядок видачі, анулювання ліцензій на право зберігання пального.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Згідно із ст. 15 Закону № 481:

ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, місцях роздрібної торгівлі пальним або місцях оптової торгівлі пальним на які отримані відповідні ліцензії.

Тобто, Законом № 481 встановлено, у яких випадках підприємства, установи та організації не отримують ліцензію на право зберігання пального, інших виключень Законом № 481 не передбачено.

Отже, для здійснення суб’єктами господарювання всіх форм власності діяльності із зберігання пального таким суб’єктам господарювання необхідно буде отримувати ліцензію на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального (крім передбачених Законом № 481 випадків, коли така ліцензія не отримується).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального містить відомості про:

ліцензіатів (для юридичних осіб – найменування, код ЄДРПОУ, для фізичних осіб – суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) – прізвище, ім’я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті), для спільної діяльності без створення юридичної особи – найменування, код ЄДРПОУ особи, відповідальної за ведення обліку спільної діяльності, для іноземного суб’єкта господарювання – найменування постійного представництва, реєстраційний номер постійного представництва);

місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (адреса);

дату видачі/анулювання та термін дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.

Згідно із п. 1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 (далі – Порядок № 545) Єдиним реєстром ліцензіатів та місць обігу пального є електронна база даних, яка містить інформацію про суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб'єктів господарювання, які провадять діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДПС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб'єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3 і 15 Закону № 481 (п. 2 Порядку № 545).

Отже, у разі, якщо приміщення (територія) Товариства, де розташовані ємності для навантаження/розвантаження та зберігання пального в розумінні  ст. 1 Закону № 481 є місцем зберігання пального, то Товариству необхідно отримати ліцензію на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального. Дані до Єдиного державного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального вносить орган, який видав відповідну ліцензію.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.