Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.01.2023 р. № 175/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України (далі – ДПС) за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації з питання граничних строків розрахунків за надані послуги нерезиденту зі зливу, зберігання і завантаження вантажів, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму звернені Товариство зазначає, що воно є резидентом України та суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності. До 24.02.2022 року Товариство здійснювало імпорт товарів з російської федерації та республіки білорусь, в тому числі на умовах повної попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) Чи буде порушенням валютного законодавства щодо строків проведення розрахунків в іноземній валюті, і як внаслідок підставою для притягнення Товариства до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за імпортними операціями з контрагентами - резидентами республіки білорусь, які неможливо завершити у зв’язку введенням в Україні воєнного стану, закриттям кордонів (що унеможливлює поставку товару) та неможливості повернення сплачених коштів за товар через заборону центральних банків на взаєморозрахунки між резидентами України та білорусі? Якими процедурами/механізмами може скористатися Товариство для уникнення порушення валютного законодавства та штрафних санкцій?

2) Оскільки неможливість проведення Товариством розрахунків в іноземній валюті за операціями з контрагентами з республіки білорусь та російської федерації у встановлені законодавством строки викликана саме через воєнний стан (який є форс-мажорною обставиною): яким чином і кого саме повинно повідомляти Товариство про настання форс-мажорних обставин задля зупинення перебігу строку розрахунків за валютними операціями та нарахування пені? Чи є достатнім доказом для такого зупинення строків засвідчені листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 форс-мажорні обставини або ж Товариству необхідно індивідуально отримувати сертифікат Торгово-промислової палати України?

3) пункт 13 статті 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» звільняє суб’єктів господарювання від відповідальності, передбаченої частиною п’ятою статті 13 цього Закону. Чи може за аналогічних обставин, описаних в пункті 13 статті 16 цього Закону, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику застосувати штрафні санкції, передбачені   частиною 4 статті 14 Закону України «Про валюту і валютні операції»? Якщо так, то якими засобами захисту від таких санкцій може скористатися Товариство?

Щодо питання 1 і 2

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 зазначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України, а також мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2473 у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5), і становлять 365 календарних днів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України», з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи, Правлінням Національного банку України видана Постанова від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова №18), якою також визначено граничні строки під час дії воєнного стану.

Відповідно до пункту 142 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 днів.

Відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV         «Про Національний банк України», Національний банк встановлює правила проведення банківських операцій, здійснює відповідно до визначених спеціальним законодавством повноважень валютне регулювання і валютний нагляд, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, видає нормативно-правові акти щодо ведення валютних операцій; запровадження заходів захисту відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону № 2473, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, у разі встановлення порушення граничних строків розрахунків за імпортними операціями з нерезидентами республіки білорусь, які неможливо завершити у зв’язку введенням в Україні воєнного стану, Товариство несе відповідальність передбачену частиною 5 статті 13  Закону № 2473.

Лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не є достатнім доказом для зупинення граничних строків розрахунків.

Щодо питання 3

Відповідно до частини 13 статті 16 Закону № 2473 відповідальність, передбачена частиною 5 статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів – суб’єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 року «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації».

Відповідно до частини четвертої статті 14 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

При цьому, до юридичних осіб (крім уповноважених установ) заходи впливу у вигляді штрафних санкцій застосовується за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 Закону № 2473).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 2473 постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 524 затверджено «Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства».

У відповідності до вказаного Порядку, штрафні санкції застосовуються за порушення проведення розрахунків на території України; проведення розрахунків за валютними операціями; торгівлі валютними цінностями та транскордонного переказу валютних цінностей; здійснення окремих операцій в іноземній валюті; здійснення валютних операцій в умовах запроваджених заходів захисту, які визначені у статті 12 Закону № 2473 та постановах Національного банку України прийнятих у відповідності до зазначеного Закону.

Водночас, зазначаємо, що відповідно до пункту 528 підрозділу 10       розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).