Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.01.2023 р. № 176/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України (далі – ДПС) за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму звернені Товариство зазначає, що 17.11.2021 уклало договір на поставку товару з ООО «Урафлекс» (російська федерація). На виконання умов договоруТовариство здійснило передоплату, поставка товару нерезидентом повинна здійснитись у 2022 році.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи потрібно Товариству отримувати сертифікат ТПП України про форс-мажорні обставини (заборону імпорту) для зупинення нарахування пені за порушення валютного законодавства (не ввезення на митну територію України товару протягом 365 днів з дня здійснення передоплати) чи в цьому випадку прямо діє норма закону про звільнення від відповідальності (частина 13 статті 16 Закону України «Про валюту і валютні операції») і додатково отримувати сертифікат ТПП України про форс-мажорні обставини не потрібно?

Щодо даного питання 

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону  № 2473.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 зазначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України, а також мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2473 у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5), і становлять 365 календарних днів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України», з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи, Правлінням Національного банку України видана Постанова від  24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова №18), якою також визначено граничні строки під час дії воєнного стану.

При цьому зазначаємо, що пунктом 142 Постанови № 18 встановлено граничні строки розрахунків з 05 квітня 2022 року за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону № 2473, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Слід зазначити, що Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022, статтю 16 Закону № 2473 доповнено пунктом 13 такого змісту: «Відповідальність, передбачена частиною п'ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб'єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» від 09.04.2022 № 426 (далі – Постанова № 426).

Так, Постановою № 426, яка набрала чинності 11.04.2022, запроваджено заборону ввезення на митну територію України товарів з російської федерації.

Таким чином, до резидентів, які під час проведення імпортних операцій з резидентами російської федерації допустили порушення законодавчо-встановлених строків розрахунків, після набрання чинності внесених змін до Закону № 2473, відповідальність, передбачена частиною п'ятою статті 13 цього Закону, не застосовується.

Враховуючи вищезазначене, отримувати додатково сертифікат ТПП України про форс-мажорні обставини для зупинення нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків після 27.05.2022, не потрібно.

Водночас, зазначаємо, що відповідно до пункту 528 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).