Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.12.2022 р. № 2313/ІПК/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, платник податку – фізична особа – резидент як засновник має намір внести вклад в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю грошовими коштами в іноземній валюті зі свого рахунку, відкритого у фінансовій установі іншої країни, на рахунок Товариства, який відкритий у фінансовій установі іншої країни.

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи має право фізична особа – резидент України, як засновник, сформувати статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю –резидента України грошовими коштами у іноземній валюті з рахунку, відкритого у фінансовій установі іншої країни, на рахунок Товариства, відкритий у фінансовій установі іншої країни?

2. Які податкові наслідки виникають при описаному формуванні статутного капіталу для фізичної особи – засновника та юридичної особи, стосовно якої вчиняється дія?

3. Чи необхідно фізичній особі – засновнику подавати декларацію про майновий стан і доходи при такому перерахуванні?

4. Чи підпадає операція із формування статутного капіталу Товариства під валютний нагляд відповідно до норм чинного законодавства України?

Щодо другого та третього питань

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи – емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (п.п. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Крім того, відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу від оподаткування військовим збором звільняються доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у
пунктах 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума майнового внеску платника податку – фізичної особи, яка вноситься безпосередньо до статутного капіталу юридичної особи – резидента.

Разом з тим юридична особа як податковий агент відображає суму зазначеного внеску у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами.

Підпунктом «в» п. 176.1 ст. 176 Кодексу встановлено обов’язок  платника податків подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу ІV Кодексу таке подання є обов’язковим.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу, відповідно до п. 179.2 якої обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від податкових агентів, які згідно з розділом ІV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу.

Отже, у разі якщо Вами було здійснено лиш майновий внесок безпосередньо до статутного капіталу юридичної особи – резидента, то обов’язку щодо подання податкової декларації у Вас не виникає за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Щодо першого та четвертого питань

Статтею 86 Господарського кодексу України встановлено обмеження на формування статутного (складеного) капіталу господарського товариства, відповідно до частини першої якої забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.

У разі якщо Товариство перебуває на загальній системі оподаткування та є платником податку на прибуток підприємств, то за операціями з формування його статутного капіталу слід враховувати таке.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства.

Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України                          від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

Водночас відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 17 лютого 2021 року № 124), Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері трудових відносин, у сфері розвитку підприємництва.

Пунктами 4, 8 та 14 ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року
№ 679-XIV «Про Національний банк України» передбачено, що до функцій Національного банку України належать, зокрема: встановлення для банків правил проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності; здійснення банківського регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі, здійснення відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютного регулювання, визначення порядку здійснення операцій в іноземній валюті.

Отже, з питання формування статутного капіталу товариства доцільно звернутися до Міністерства економіки України, з питання валютного
контролю – до Національного банку України.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.