Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.12.2022 р. № 2346/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей формування податкового кредиту при ввезенні товарів на митну територію України з відстрочкою сплати податкових зобов’язань з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у липні 2022 року Товариство здійснило ввезення на митну територію України товарів. На дату ввезення митна декларація була оформлена з відстрочкою сплати грошових зобов’язань, надалі ПДВ було сплачено до бюджету у серпні 2022 року відповідно до аркушу коригування до такої митної декларації.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо звітного (податкового) періоду, у якому Товариство має право відобразити податковий кредит з ПДВ за вищезазначеною операцією з ввезення товарів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, митних платежів регулюються нормами ПКУ та Митного кодексу України (далі - МКУ) (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ і частина друга статті 1 розділу I МКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «ґ» пунктом 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зокрема не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України).

Згідно із пунктом 201.12 статті 201 розділу V ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Пунктом 206.1 статті 206 розділу V ПКУ визначено, що під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ). Відповідно до пункту 187.8 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до частини восьмої статті 264 МКУ, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Декларант зобов’язаний, зокрема, здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого МКУ; на вимогу митного органу пред’явити товари для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей (частина перша статті 266 МКУ).

Згідно з частиною сьомою статті 269 МКУ порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено Положенням про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, згідно з пунктом 37 якого після завершення митного оформлення зміни до митної декларації можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування. Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа. Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом, зокрема, у разі необхідності виправлення відомостей, пов’язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв’язку із скасуванням рішення митного органу.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм МКУ і ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, при здійсненні операції із ввезення товарів на митну територію України підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту є належним чином оформлена митна декларація.

Датою віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями з ПДВ згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ.

Отже, право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту виникає у платника податку у тому звітному періоді, в якому така сума ПДВ була сплачена до бюджету, за умови наявності належним чином оформленої митної декларації.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).