Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.12.2022 р. № 2353/ІПК/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо повернення коштів і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням обставин, викладених у зверненні.

Платник податків у зверненні повідомив, що у період …. років від розміщення коштів на депозитах, відкритих в АТ «…» (філіяв м. …) отримував процентний дохід з джерелом походження в Україні. З отриманого доходу було утримано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. При цьому документ, який підтверджує статус податкового резидента платником податку податковому агенту (банку), не надавався.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання можливості фізичною особою-нерезидентом повернути надмірно сплачену суму податку, якщо нерезидент повідомив, що він є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України не податковому агенту, а контролюючому органу.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування нерезидента є, зокрема, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу для нерезидентів).

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів у вигляді процентів передбачено п. 170.4 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 якого податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Податковим агентом у строки, визначені Кодексом для місячногоподатковогоперіоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, іззагальноїсумипроцентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми, зокрема, банківськихвкладних (депозитних) рахунків.

Доходи, зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Крім того, зазначений дохід відповідно до п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичнихосіб та військовогозборудо бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Таким чином, дохід отриманий Вами у вигляді процентів, нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включається податковим агентом (банком) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Разом з тим ст. 3 Кодексу визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу. 

Так, відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

При цьому згідно з п. 103.4 ст. 103 Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п.п. 103.5 і 103.6 ст. 103 Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 Кодексу).

Враховуючи викладене, податковий агент (банк) – резидентУкраїни, який згідно з умовами депозитного договору з фізичною особою – резидентом…., укладеного у встановленому законодавством порядку, виплачує на користь ….. резидента проценти, має право самостійно застосувати ставку оподаткування, передбачену положеннями Конвенції, за наявності на момент нарахування (виплати) процентів довідки щодо резидентського статусу отримувача процентів – нерезидента, яка відповідає вимогам, встановленим
ст. 103 Кодексу.

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню згідно з законодавством України з питань оподаткування                        (п. 103.10 ст.103 Кодексу).

Крім того, ст. 43 Кодексупередбаченіумови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені.

Водночас строки давності та їх застосування визначені ст. 102 Кодексу.         Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.