Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.12.2022 р. № 2355/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Комунального підприємства (далі – Підприємство) щодо включення до складу доходу платника єдиного податку третьої групи вартості майна, отриманого у господарське відання, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є платником єдиного податку третьої групи, засновниками Підприємства є селищна рада (24 відс. частки статутного капіталу) (далі – Рада) та трудовий колектив
(76 відс.). Рада передає Підприємству основні засоби та інші необоротні активи, що перебувають у комунальній власності Ради, відповідно до договору у господарське відання.

 Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультації щодо необхідності Підприємству відповідно до п. 292.3 ст. 292 Кодексу включати до складу доходів вартість отриманого у господарське відання майна.

Відповідно до частини першої ст. 133 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права, зокрема, право господарського відання.

Згідно з частиною першою ст. 136 ГКУ право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених ГКУ та іншими законами.

Отже, одержане таким чином майно не є внеском у статутний капітал підприємства, а є безоплатно одержаним основним засобом.

Особливості застосування спрощеної системи визначено гл. 1 розд. XIV Кодексу.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п.п. 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу (п. 296.1 ст. 296 Кодексу). Такий облік ведеться за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Згідно з п. 3 розд. I Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, доходом вважається збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Доходом платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п. 292.1 ст.292 Кодексу).

Відповідно до п. 292.3 ст. 292 Кодексу до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

При цьому, безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Згідно з п.п 14.1.244 п.14.1 ст. 14 Кодексу товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Водночас зазначаємо, необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення усіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення усіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Додатково повідомляємо, що відповідно до п. 52⁸ та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).