Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.12.2022 р. № 2365/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України на виконання рішення окружного адміністративного суду, що набрало законної сили за наслідками його апеляційного перегляду апеляційним адміністративним судом (Ухвала по справі «»), яким скасовано податкову консультацію ДПС надану КП «» (далі – КП), та, враховуючи положення ст. 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а також виходячи з висновків суду, надає нову індивідуальну податкову консультацію стосовно сплати комунальним підприємством частини чистого прибутку та авансового внеску з податку на прибуток, яка може застосовуватись у періоді, який розглядався у запиті платника.

У зверненні платник зазначав, що КП передає окремі елементи благоустрою комунальної власності, що знаходяться на балансі підприємства, у платне користування фізичним та юридичним особам.

У відповідності до статуту КП його засновником є юридична особа –міська рада, яка здійснює контроль за його діяльністю, призначає орган управління підприємства. Підприємство здійснює діяльність на комерційній основі та не отримує фінансову допомогу з бюджету міста, є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Починаючи з 01.08.2017 КП самостійно сплачує 95 відсотків чистого прибутку на відповідні рахунки місцевого бюджету.

У платника виникли наступні питання:

1. Чи вважається частина чистого прибутку у розмірі 95 відсотків, яку КП перераховує до бюджету міста, виплатою дивідендів, відповідно до
п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

2. Якщо вказана виплата прирівнюється до дивідендів, чи повинно КП сплачувати авансові внески з податку на прибуток, з якого періоду, у якому розмірі та у які терміни?

3. Чи є  міська рада материнською компанією у розумінні п.п. 14.1.103 п. 14.1 ст. 14 Кодексу по відношенню до КП?

4. Чи звільняється КП від справляння авансового внеску з податку на прибуток як такого, що сплачується на користь власника корпоративних прав материнської компанії?

У відповіді на питання 1 зазначено, що відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Отже, частина чистого прибутку (доходу) КП, що сплачується на користь його засновника, є дивідендом з ціллю оподаткування податком на прибуток.

У відповіді на питання 2 зазначено, що відповідно до п.п. 57.1¹.2 п. 57.1.¹ ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених п.п. 57.1¹.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Таким чином, КП повинно сплачувати авансові внески з податку на прибуток з суми частини чистого прибутку (дивідендів), порядок сплати яких визначено п. 57.1¹ п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу.

Щодо питання 3 та 4 зазначено, що відповідно до п.п. 14.1.103 п. 14.1
ст. 14 Кодексу материнські компанії – юридичні особи, які є власниками інших юридичних осіб або здійснюють контроль над такими юридичними особами, як пов'язані особи.

Як зазначено у зверненні, засновником КП є юридична особа – міська рада, яка здійснює контроль за діяльністю КП, призначає орган управління підприємства.

Відповідно до ст. 1 Закону України від  21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Основні принципи місцевого самоврядування передбачені ст. 4 Закону.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування (ст. 17 Закону).

Відповідно до п.п. 57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1¹.2 цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів, зокрема, на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими
п.п. 57.1¹.2 цього пункту. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, оскільки положення п.п. 57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу встановлюють порядок несплати авансових внесків при виплаті дивідендів, передбачені п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу, у разі виплати дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії, тому
п.п. 57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу не поширюється на комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів до місцевого бюджету у розмірі, встановленому органом самоврядування, до сфери управління якого належать такі підприємства.

Окружний адміністративний суд у рішенні зазначає, що «зміст поняття «дивіденди» для цілей застосування податкового законодавства визначений в  п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, не містить розширеного тлумачення на випадок зарахування частини прибутку комунальних підприємств у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, до місцевого бюджету, норми п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 та п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків».

Суд вважає, що наявна колізія має вирішуватися на користь платника податків згідно з п. 56.21 ст. 56 Кодексу. Оскільки, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків
(п. 56.21 ст. 56 Кодексу).

У судовому рішенні зазначається, що відповідачем при наданні податкової консультації не застосований належний механізм вирішення конфлікту інтересів у податковому законодавстві, відповіді на 2- 4 питання надані позивачу з урахуванням хибного тлумачення поняття «дивіденди», тому не можуть бути визнані судом обґрунтованими.

Суд вважає, що при наданні податкової консультації контролюючим органом не враховані індивідуальні особливості ситуації на конкретному підприємстві, належна оцінка їм не надана.

Враховуючи висновки суду поняття «дивіденди» для цілей застосування податкового законодавства визначене в  п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та застосоване у п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57, не поширюється на випадок зарахування комунальним підприємством частини чистого прибутку (доходу) до місцевого бюджету у розмірі, встановленому оргпном виконавчої влади, до сфери управління якого належить таке підприємство.

Отже, частина чистого прибутку (доходу), яка сплачується КП до місцевого бюджету у розмірі, встановленому рішенням органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить таке підприємство не є дивідендами для КП.

Відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період  до припинення  або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Додатково повідомляємо, що з урахуванням положень ст. 52 Кодексу ця консультація, надана на виконання рішення окружного адміністративного суду, має індивідуальний характер та може застосовуватися виключно КП «» у періоді, який розглядався у запиті платника.