X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.12.2022 р. № 2372/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як викладено у зверненні, платник здійснює неоподатковувані ПДВ операції з постачання товарів/послуг та за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними з ПДВ для використання у таких неоподатковуваних операціях, нараховує податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо визначення звітного (податкового) періоду, в якому платнику необхідно нарахувати податкові зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі звільнених від оподаткування ПДВ операціях відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ) або у негосподарській діяльності.

З метою застосування пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до пункту 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, у разі нарахування податкових зобов’язань, зокрема відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, платник податку складає окремі зведені податкові накладні. Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

Таким чином, платник податку – покупець може віднести суми ПДВ до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених і зареєстрованих в ЄРПН постачальниками за операціями з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань виходячи з обсягів здійснених операцій у терміни, визначені пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ. Дані, зазначені у таких податкових накладних, мають відповідати первинним документам, складеним за операціями.

Разом з тим, ПКУ не встановлено залежність нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у разі використання придбаних товарів/послуг в неоподатковуваних операціях (або у негосподарській діяльності) від факту формування податкового кредиту за операціями з придбання таких товарів/послуг на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (крім товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року).

Отже, за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними після 1 липня 2015 року, призначеними для використання в неоподатковуваних операціях (або в негосподарській діяльності) платника податку, податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ нараховуються в звітному (податковому) періоді, в якому постачальником таких товарів/послуг, необоротних активів зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, тобто у тому звітному періоді, в якому у покупця таких товарів/послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при їх придбанні, до складу податкового кредиту (незалежно від того, були фактично включені такі суми ПДВ до податкового кредиту чи ні).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.