Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.12.2022 р. № 2394/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо віднесення до складу витрат донарахованих за актом перевірки та сплачених до бюджету ПДВ та мита на товари, ввезены на територыю Украъни без оформлення аркушів коригування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Державною митною службою України було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ, складено акт, на підставі якого донараховано суму грошового зобов’язання за платежем «Митона товари, що ввозяться суб’єктамипідприємницької діяльності», та суму грошового зобов’язання за платежем «Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів» та штрафні санкції.

ТОВ було сплачено зазначені податкові зобов’язання за вищезазначеними податками та штрафні санкції.

Проте, по вантажних митних деклараціях,по яких виявлені порушення,Державна митна служба України не оформила аркуші коригування і надала пояснення: «Враховуючи факт, що на дату сплати податкового зобов’язання термін, визначений п. 2 ст. 269 Митного кодексу України для зазначених митних декларацій, сплинув, внесення змін та створення аркушів коригування до них не передбачено законодавством».

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи має право ТОВ  віднести до складу витрат суми донарахованих актом перевірки та сплачених до бюджету податків, а саме: «Мито на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності» та «Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів» на підставі бухгалтерської довідки без оформлених аркушів коригування до ВМД?

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») (далі – Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи – це документи, які містять відомості про господарську операцію (дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства).

 Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати реквізити, передбачені Законом
№ 996.

Згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 996 керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Отже, документ, набуває статусу первинного документа, що засвідчує факт здійснення господарської операції, якщо такий документ містить усі обов’язкові реквізити відповідно до вимог Закону № 996.

Таким чином, витрати підприємства формуються за правилами бухгалтерського обліку на підставі, складених належним чином первинних документів.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суми донарахованих за актом перевірки та сплачених до бюджету ПДВ та мита на товари, ввезені на територію України без оформлення аркушів коригування.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).

Отже, з питання віднесення до складу витрат у бухгалтерському обліку донарахованих за актом перевірки та сплачених до бюджету ПДВ та мита на товари, ввезені на територію України без оформлення аркушів коригування, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період  до припинення  або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).