Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення Товариства щодо періоду віднесення до витрат непідтвердженого податкового кредиту, строків розблокування податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, на час дії воєнного стану та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариством у жовтні 2019 року та в вересні 2020 року було перераховано кошти постачальникам за надані послуги. Реєстрацію податкових накладних, що були складені постачальниками на вартість таких послуг та направлені на реєстрацію в ЄРПН, було зупинено.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України ті інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30 листопада № 1914-ІХ зменшено строки протягом яких платники мають право включити до додаткового кредиту зареєстровані податкові накладні з 1095 днів до 365 днів з дати їх складання.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
Щодо питань 1 та 2
Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділу III та підрозділу 4 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суми непідтвердженого податкового кредиту.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 розділу III ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу III ПКУ.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 розділу III ПКУ).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України, зокрема: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, витрати підприємства формуються за правилами бухгалтерського обліку на підставі первинних документів.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).
Тобто, питання віднесення до витрат сум непідтвердженого податкового кредиту, належить до компетенції Міністерства фінансів України. Отже, з зазначеного питання, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Щодо питання 3
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за
№ 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Згідно з пунктом 3 пункту 4 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 ПКУ.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної (далі – ПН/РК) в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
При цьому, пунктом 6 Порядку № 520 передбачено, що строки подання копій документів та письмових пояснень до контролюючого органу – протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до ПКУ, зокрема, статтю 102 ПКУ доповнено новим пунктом 102.9.
Так, згідно з пунктом 102.9 статті 102 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.
Крім того, відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
Враховуючи викладене, якщо закінчення терміну 365 календарних днів, встановленого для подання платником податків повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, припадає на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, то такий перебіг строку зупиняється.
У свою чергу, комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, з дотриманням строків, встановлених нормами підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ « Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |