Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.12.2022 р. № 2437/ІПК/04-36-04-02-15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), на звернення Підприємства щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), повідомляє.

Підприємство поінформувало, що використовує без підтверджуючих документів на право власності об’єкт нерухомого майна, закріплене за ним на праві господарського відання та запитує чи повинно сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Пунктом 266.1 статті 266 Кодексу встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно вимог пункту 266.2 статті 266 Кодексу об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п. 266.3 ст. 266 Кодексу).

Оскільки платниками Податку визначені власники Майна, то у Підприємства не виникатимуть податкові зобов’язання з Податку в частині об’єктів Майна, які зареєстровані у розділі «інші речові права та суб’єкти цих прав» Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (далі – Реєстр) відповідно до процедури державної реєстрації права у Реєстрі з присвоєнням об’єкту нерухомого майна реєстраційного номера.

Згідно п. 102.9. ст. 102 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).