Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДПС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.11.2022 р. № 1803/ІПК/32-00-51-01-13

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків за результатами розгляду звернення Товариства щодо нарахування пені за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час воєнного стану в Україні, в межах компетенції повідомляє наступне.

Як зазначено у зверненні, Товариство має діючі контракти з нерезидентами на відпуск своєї продукції на умовах експорту, а також контракти на закупівлю у нерезидентів імпортних товарів, робіт, послуг.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи правильно розуміє Товариство, що за описаних обставин взверненні про надання індивідуальної податкової консультації пеня за порушення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями для підприємства, виробничі потужності яких знаходяться на тимчасово окупованої території, контролюючими органами не буде нараховуватись?
2. За вказаних обставин, з якої дати розпочинається відлік граничних строків розрахунків за експортними операціями?

Щодо питання 1

Пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України від  02.12.2010року №2755-VI (далі ПКУ) визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільнюються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи.

 В той же час правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом України від 21.06.2018 № 2473-VII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473).

Частиною третьою статті 3 Закону №2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону. 

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473 Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, i становлять 365 календарних днів.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні (Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану України») Правлінням НБУ прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» та встановлено з 05.04.2022 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 90 календарних днів.

Постановами Правління НБУ «Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18», від 07.06.2022 № 113 змінено граничні строки розрахунків з 90 на 120 календарних днів, а від 07.07.2022 № 142 – граничні строки розрахунків змінено з 120 на 180 календарних днів.

При цьому, 180 календарних днів за експортно-імпортними операціями будуть застосовуватися до операцій здійснених із 05.04.2022.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, згідно з частиною 5 статті 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.

 

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону № 2473, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто, одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (військова агресія російської федерації проти України) мають відношення до конкретного господарського зобов’язання. Такі форс-мажорні обставини, необхідно засвідчити відповідною довідкою уповноваженого органу країни нерезидента, та/або сертифікатом ТПП України.

Пунктом 6 Регламенту засвідчення ТПП та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, затвердженого Рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5) (далі - Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин, перелічених у статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності по кожному окремому договору виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених    обставин,    шляхом    видачі    сертифікату    ТПП    України    або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

При цьому, ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сипи) та Реєстр уповноважених осіб.

Якщо Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник після закінчення дії таких обставин має право звернутися до ТПП України/регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі Сертифіката до дня їх закінчення (пункт 6.12 Регламенту).

Водночас зазначаємо, що Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Тобто ТПП України листом повідомила «всім кого це стосується» про те, що з 24лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності України.

Даний лист не може служити абсолютним доказом неможливості виконання зобов’язання для всіх без виключеннясуб'єктів господарської діяльності. І навіть у самому листі є застереження що обставини є надзвичайними та незворотними тільки для тих зобов’язань, виконання яких стало неможливим у встановлений термін, але ніяк не для усіх зобов’язань.

Крім того, Регламентом ТПП лист невизначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Враховуючи вимоги Закону №2473 i Регламенту ТПП, та посилання підприємства на військовий стан в Україні, вважаємо за доцільне для можливого звільнення підприємства від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків встановлених Національним банком України, отримати сертифікат про наявність форс-мажорних обставин від Торгово-промислової палати України із зазначенням періоду їх дії.

Щодо питання 2

Розділом ІІ ст.7 п.1  Постанови Правління НБУ від 2 січня 2019 року № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів»

Визначено, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.

 

Водночас зазначаємо, що висновки щодо наявності факту порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та підстав для нарахування пені, згідно з частиною 5 статті 13 Закону № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 52.2. ст. 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.