Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.11.2022 р. № 1816/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо обов’язку подання податкової звітності у разі відсутності доходів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків, основний вид господарської діяльності якого згідно з КВЕД ДК 009:2010 належить до класу 70.22 «Консультування з питань комерційної діяльності й керування». Товариство тривалий час не здійснює господарську діяльність, розрахункові рахунки закриті.

Товариство, посилаючись на норми законодавства, просить надати роз’яснення: 

1. Чи є порушенням неподання податкової декларації платника єдиного податку суб’єктом господарювання, у якого протягом звітного періоду відсутні доходи, що підлягають оподаткуванню єдиним податком (у тому числі у попередніх звітних періодах поточного року не було отримано та задекларовано дохід)?
2. Чи є обов’язковим подання податкової декларації платника єдиного податку за рік, у разі якщо відсутні доходи, що підлягають оподаткуванню єдиним податком, а за 1 квартал, півріччя та три квартали є необов’язковим при умові, якщо відсутні доходи, що підлягають оподаткуванню єдиним податком?
3. Чи є порушенням неподання розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску у якого протягом звітного періоду, якщо відсутні доходи, що підлягають оподаткуванню (тобто у відповідних звітних періодах не було нараховано (сплачено) доходу)?

Щодо першого та другого питань

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються гл. 1 розд. XIV Кодексу.

Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 Кодексу платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2                  п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Підпунктом 296.5.4 п. 296.5 ст. 296 Кодексу встановлено, що платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1. обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 Кодексу;
2. обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників п. 293.3 ст. 293 Кодексу (у разі перевищення обсягу доходу).

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України                       від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 799/27244.

Таким чином, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, у яких протягом звітного періоду поточного року відсутні доходи, що підлягають оподаткуванню єдиним податком, не зобов’язані подавати Декларацію за звітний період поточного року.

Поряд з тим, якщо платник єдиного податку третьої групи декларував доходи протягом будь-якого кварталу поточного року, то такі доходи повинні бути відображені у Декларації за звітний рік без сплати єдиного податку.

Щодо третього питання

Згідно з п.п. «б» п. 176.2. ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) (далі – Порядок).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку Розрахунок подається лише у разі нарахування сум доходів платнику податку протягом звітного періоду.

Водночас Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду (п. 2 розділу ІІ Порядку).

Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою як податковим агентом протягом звітного періоду не здійснювалось нарахування сум доходів платникам податків, то обов’язку подання Розрахунку у такого податкового агента не виникає.

Додатково повідомляємо, що відповідно до п. 52⁸ та п.п. 69.9 п. 69
підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).