Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «______» (далі – Товариство) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств за операціями з добровільного передання товарів під час воєнного стану, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Згідно із зверненням Товариства у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України таке Товариство для потреб забезпечення оборони держави, для організації притулку внутрішньо переміщених осіб здійснює добровільну передачу благодійної (гуманітарної) допомоги військовим частинам Міністерства оборони України, закладам охорони здоров’я, благодійним фондам, громадським організаціям у вигляді матраців та карематів (код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 31.03.12.50), розвантажувальних жилетів (код за НПП 14.19.22.20), сумок під аптечку (код за НПП 15.12.12.50), спальних мішків (код за НПП 13.92.24.30), військових дощовиків з капюшоном (14.13.21.15).
У зв’язку із викладеним вище Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Який перелік товарів використовувати підприємству з метою визначення необхідності проведення коригування фінансового результату до оподаткування згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу з урахуванням п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу? Чи можливо в даному випадку застосування Переліку товарів, виконаних робіт, наданих послуг за кодами згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, вартість яких на період проведення антитерористичної операції включається до інших витрат звичайної діяльності або на вартість яких не проводиться коригування фінансового результату до оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 758 (далі – Перелік № 758)?
2. Чи необхідно проводити коригування фінансового результату до оподаткування, встановлене п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, у випадку передачі на безоплатній основі військовим частинам Міністерства оборони України для потреб забезпечення оборони держави матраців, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 за якими становить 31.03.12.50, та даний код за НПП не входить до Переліку № 758?
3. Чи необхідно проводити коригування фінансового результату до оподаткування, встановлене п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, у випадку передачі на безоплатній основі комунальному підприємству, що є міською лікарнею, для організації притулку внутрішньо переміщених осіб карематів, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 за якими становить 31.03.12.50, та даний код за НПП не входить до Переліку № 758?
4. Чи необхідно проводити коригування фінансового результату до оподаткування, встановлене п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, у випадку передачі на безоплатній основі благодійним фондам та громадським організаціям, які внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для потреб забезпечення оборони держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України розвантажувальних жилетів (код за НПП 14.19.22.20), сумок під аптечку (код за НПП 15.12.12.50), спальних мішків (код за НПП 13.92.24.30), військових дощовиків з капюшоном (14.13.21.15), які входять по Переліку № 758?
Щодо питань 1 –3
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Відповідно до вимог абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на прибуток на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Так, відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.
Засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов'язки громадян України у сфері оборони встановлює Закон України від 6 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1932).
Військовим формуванням, як передбачено частиною першою ст. 1 Закону № 1932, є створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Отже, якщо в період воєнного стану Товариство здійснює добровільне передання спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, на користь отримувачів, зазначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, у тому числі військовим частинам Міністерства оборони України, закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, для потреб забезпечення оборони держави, різниця щодо сум таких коштів та вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, встановлена п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, не виникає.
Положення підпункту 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу застосовуються при здійсненні відповідних операцій з добровільного передання товарів за переліком товарів, зазначених у такому підпункті.
При цьому за операціями з добровільного передання інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, перелік яких не затверджено для цілей підпункту 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, положення цього підпункту не застосовуються.
На даний час перелік таких інших товарів для цілей п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу розроблюється Кабінетом Міністрів України.
Щодо Переліку № 758, то зазначений перелік розроблено відповідно до п. 33 підрозділу 4 розділу XX Кодексу, і такий перелік застосовувався на період проведення антитерористичної операції.
Крім того зазначимо, що згідно з п. 1 Положення про Міністерство оборони України (Міноборони), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730 (далі – Положення № 671) Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері.
Як визначено підпунктами 35 та 35 1 п. 4 Положення № 671 Міноборони відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує нормативно-правове регулювання відносин у сфері військової стандартизації, встановлює порядок розроблення, прийняття, внесення змін, скасування, відновлення дії, оприлюднення, запровадження та застосування військових стандартів.
З питання віднесення окремих товарів (матраців, карематів), добровільно переданих Товариством, до предметів речового забезпечення для цілей застосування п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу доцільно звернутися до Міноборони.
Щодо питання 4
Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначає Закон України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» зі змінами (далі – Закон № 1192).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1192 гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі – Закон № 5073).
Донори (іноземні, вітчизняні) – це юридичні та фізичні особи в Україні або за її межами, які добровільно надають гуманітарну допомогу отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за її межами.
Отримувачами гуманітарної допомоги є такі юридичні особи, що зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, і до переліку яких, зокрема, можуть належати благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом № 5073, окремі категорії громадських організацій.
До спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги згідно зі ст. 4 Закону № 1192 належать, зокрема:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення;
обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Відповідно до ст. 5 Закону № 1192 до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, віднесено, зокрема, визнання вантажів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою.
Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціального захисту населення (абз. перший п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 зі змінами та доповненнями).
Отже, зважаючи на вимоги п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу проведення коригувань фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу поширюється, зокрема, на операції з добровільного передання товарів, що визначені у п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету, крім закладів охорони здоров’я державної та комунальної власності, для потреб забезпечення оборони держави.
Якщо платник податку на прибуток добровільно передав товари, що визначені у п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету, за виключенням закладів охорони здоров’я державної та комунальної власності, для потреб забезпечення оборони держави, то такий платник згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на вартість таких товарів у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
При цьому, вимоги п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу поширюються на операції з надання гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату надання такої допомоги у тому числі, тим, які не утримуються за рахунок коштів державного бюджету.
Тому коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст.140 Кодексу, не проводяться щодо сум наданої платником податку на прибуток гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України будь-яким неприбутковим організаціям (включаючи тих, що не утримуються за рахунок коштів з державного бюджету), що перебувають у Реєстрі на дату її надання та які є отримувачами (набувачами) гуманітарної допомоги згідно з вимогами Закону № 1192, за умови, що зазначена допомога використана для забезпечення потреб оборони держави у зв’язку з російською військовою агресією.
Водночас зауважимо, що питання визнання гуманітарною допомогою добровільно переданих Товариством товарів на користь неприбуткових організацій, що є благодійними та громадськими організаціями, у зв’язку з російською військовою агресією проти України та наявності у таких організацій статусу отримувача гуманітарної допомоги згідно з вимогами Закону № 1192 не належать до компетенції ДПС. Із зазначеного питання Товариству доцільно звернутися до Мінсоцполітики.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |