Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.11.2022 р. № 1878/ІПК/99-00-04-03-03-06

 

Державна податкова служба України на звернення Товариства, про надання індивідуальної податкової консультації щодо визначення доходу платника єдиного податку третьої групи та порядку формування податкового кредиту, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відс. (не платник податку на додану вартість (далі – ПДВ)), основним видом господарської діяльності є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. Товариство надає клієнтам послуги митного брокера.

За інформацією Товариства згідно з договором доручення на декларування та митного оформлення товарів, замовник сплачує Товариству послуги митного декларування згідно з рахунком та актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг).

 На виконання договору доручення на декларування та митне оформлення товарів Товариство має намір отримувати від замовників кошти на сплату митних

платежів та здійснювати сплату митних платежів при імпорті товарів від імені та за дорученням декларанта-замовника. Кошти будуть зараховуватись на розрахунковий рахунок Товариства за окремо виставленим рахунком, та перераховані на рахунок митних органів. Товариством не надано копію договору.

Товариство, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз’яснення:

1. Чи включається до доходу платника єдиного податку третьої групи кошти, що отримані «транзитом» на розрахунковий рахунок та перераховані на рахунок митних органів як сплата митних платежів за договором доручення на декларування та митне оформлення товарів?
2. Чи зобов’язано Товариство мати окремий розрахунковий рахунок для зарахування коштів саме на митні платежі і окремий розрахунковий рахунок для зарахування коштів за послуги митного декларування?
3. За яких умов імпортер-власник товару матиме право на податковий кредит, якщо сплату ПДВ при розмитненні товару здійснює митний брокер?

Щодо першого питання

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (частина перша ст.1000 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ)).

Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги (частина перша ст. 1002 ЦКУ).

Особливості застосування спрощеної системи визначено гл. 1 розд. XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому, датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Пунктом 292.4. ст. 292 Кодексу визначено, що до складу доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента) у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами.

Таким чином, до складу доходу Товариства, для цілей оподаткування єдиним податком, включається сума отриманої винагороди за надані послуги, виконані роботи за договорами доручення у звітному періоді, в якому відбулося її надходження на розрахунковий рахунок Товариства.

Слід зазначити, що необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з’ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Щодо другого питання

Відповідно до п.п. 19¹.1.2 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу функціями контролюючих органів є, зокрема, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів, платежів.

Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Згідно з п. 52.1 ст. 52 Кодексу за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Враховуючі зазначене, питання щодо обов’язку Товариства мати окремі розрахункові рахунки для зарахування коштів на митні платежі та за послуги митного декларування не належить до компетенції податкових органів.

 

Щодо третього питання

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами Кодексу, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (п. 1.1 ст. 1 розд. І Кодексу і частина друга ст. 1 розд. І МКУ).

Згідно зі ст. 265 МКУ декларантами мають право виступати:

1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, – резидент, яким або від імені якого укладено цей договір;

2) в інших випадках – особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.

Митний брокер – це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України (ст. 416 МКУ).

Відповідно до ст. 417 МКУ взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V та підрозд. 2
розд. XX Кодексу.

Згідно з п.п. «в» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п.187.8 ст. 187 Кодексу).

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 Кодексу (п. 198.2 ст. 198 Кодексу).

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст. 187 і 198 Кодексу (п. 189.4 ст. 189 Кодексу).

Враховуючи наведене, якщо відповідно до договору доручення, укладеного між митним брокером та імпортером, сплата ПДВ до бюджету при розмитненні товарів здійснюється через митного брокера, то такий імпортер – власник товарів має право віднести суму ПДВ до податкового кредиту на підставі митної декларації, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару.

Додатково повідомляємо, що відповідно до п. 52⁸ та п.п. 69.9 п. 69
підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).