Державна податкова служба України розглянула запит ……………………………………………………………………………………. про надання індивідуальної податкової консультації та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України повідомляє таке.
Товариство, з метою практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, звернулось із наступними запитаннями:
Чи може підприємство залишки валюти після закордонного відрядження залишити тій же підзвітній особі для здійснення наступного закордонного відрядження початок якого 31.12.2022 р.?
Чи може підприємство видати отриманий з відрядження залишок коштів у той же день іншому працівнику на закордонне відрядження?
Відповідно до ч. 2 ст. 121 Кодексу законів про працю України працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.
Схожу норму містить п. 4 р. І наказу Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» (із змінами та доповненнями) (далі – Інструкція).
Відповідно до п. 4 р. І Інструкції підприємство, що відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс перераховують на поточний рахунок працівника, операції за яким можуть здійснюватиcя з використанням платіжних карток, або рахунок підприємства, що направляє працівника у відрядження, операції за яким можуть здійснювати з використанням корпоративних платіжних карток.
Працівнику відшкодовуються (за наявності документального підтвердження оплати) понесені у зв'язку зі службовим відрядженням комісійні витрати у разі обміну валюти, суми комісійної винагороди за надані банком послуги, пов'язані з використанням платіжних карток та готівки (з урахуванням особливостей системи фінансових розрахунків у державі відрядження), зокрема відшкодовуються витрати, пов'язані з перерахуванням авансу на поточний рахунок працівника; поверненням коштів з рахунку працівника на відповідний рахунок підприємства; переказом грошових коштів електронними засобами - у безготівковій формі; проведенням безготівкових розрахунків у валюті, відмінній від валюти рахунку платіжної картки; отриманням готівки із застосуванням платіжної картки; конвертацією готівкової іноземної валюти у національну валюту держави відрядження; отриманням виписки банка-емітента платіжної картки.
Відповідно до п. 5 р. ІІІ Інструкції підприємство, що відряджає працівника у відрядження за кордон, забезпечує його авансом у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження.
Звітування про використані кошти, які видані на відрядження здійснюється за формою та у порядку встановленому наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» (із змінами та доповненнями).
Строки подання Звіту встановлені у підпунктах 170.9.2 та 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України. При цьому суми невитрачених коштів повертаються платником податку в касу або зараховуються на банківський рахунок підприємства до чи під час подання зазначеного звіту.
У випадку неповернення невикористаної суми авансу в касу або на рахунок підприємства в банку у встановлені строки, така сума підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Водночас, відповідно до абзацу 3 пункту 16 розділу І «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого постановою Правління НБУ від 19.01.2019 № 5 (із змінами та доповненнями) невикористаний залишок ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти підлягає оприбуткуванню до каси резидента - суб'єкта господарської діяльності протягом трьох днів і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті резидента - суб'єкта господарської діяльності протягом п'яти банківських днів (з часу його оприбуткування до каси).
Відповідь на питання № 1
Зазначена вище норма є єдиною нормою, яка регулює порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті і не містить жодних винятків із загального правила.
Таким чином, для видачі іноземної валюти на відрядження її необхідно отримувати з поточного рахунку в іноземній валюті та заборонено використовувати іноземну валюту, яка була здана (повернена) в касу як невикористаний залишок, навіть у випадку якщо вона буде видаватись тому ж працівникові.
Відповідь на питання № 2
Підприємство не може видавати здані (повернуті) до каси залишки коштів в іноземній валюті іншим працівникам на відрядження, а повинно забезпечити внесення таких залишків на поточний рахунок підприємства в іноземній валюті з якого її було отримано.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |