Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення
Товариства, щодо застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності санкцій у вигляді пені за порушення строків надходження валютної виручки повідомляє наступне.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що відповідно до контракту здійснювало поставку продукції на адресу нерезидента з відстрочкою платежу в російських рублях.
У зв’язку з введенням пунктом 17 постанови Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» заборони здійснювати будь-які валютні операції з використанням російських рублів, а також учасником яких є юридична особа, яка має місцезнаходження в Російській Федерації, нерезидент не має можливості здійснити розрахунок з Товариством.
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) чи застосовуються у такому випадку до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності санкції у вигляді пені за порушення граничних строків розрахунків надходження валютної виручки;
2) щодо порядку дій, який забезпечить дотримання вимог валютного законодавства в частині граничних строків розрахунків за операціями з експорту, імпорту товарів та уникнення фінансових санкцій.
Щодо питання 1.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473, НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону № 2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5), та становлять 365 календарних днів.
У зв’язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ № 64/2022) воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зі змінами і доповненнями від 07.07.2022, якою граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять з 05 квітня 2022 року 180 календарних днів.
Враховуючи зазначене, для операцій, які проведено до 05 квітня 2022 року, граничні строки розрахунків встановлені 365 днів.
Порушення резидентами граничного строку розрахунків згідно із частиною 5 статті 13 Закону № 2473 тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
При цьому, згідно із пунктом 13 статті 16 Закону № 2473 відповідальність, що передбачена частиною 5 статті 13 зазначеного Закону, не застосовується до резидентів – суб’єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426.
Щодо питання 2.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону № 2473, у разі якщо виконання договору за операціями з експорту товарів зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого НБУ та нарахування пені відповідно до частини п’ятої цієї статті, зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Тобто, одна зі сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початок бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов’язання та унеможливлюють отримання валютної виручки за експортований товар.
Даний факт необхідно засвідчити відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни-нерезидента та/або сертифікатом Торгово- промислової палати України.
Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року № 44(5) (далі Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні, а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов’язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою.
При цьому, ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними торгово-промисловими палатами, про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.
Якщо Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник після закінчення дії таких обставин має право звернутися до ТПП України/регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі Сертифіката до дня їх закінчення (п.6.12. Регламенту ТПП).
Водночас зазначаємо, що ТПП України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення в країні воєнного стану із 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу № 64/2022.
ТПП України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 повідомила «всіх кого це стосується» про те, що з 24.02.2022 зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності України.
Проте, Регламентом ТПП, лист не визначено таким документом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як сертифікат, виданий ТПП України або регіональною ТПП, згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Враховуючи вимоги Закону № 2473 і Регламенту ТПП та посилання ПАТ «Нововолинський ливарний завод» на початок бойових дій на території України повідомляємо, що для звільнення Товариства від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених НБУ, необхідно отримати сертифікат ТПП України про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.
Для цього необхідно обгрунтувати неможливість надходження валютної виручки від іноземної компанії за здійснену Товариством на її користь поставку товару відповідно до умов зовнішньоекономічного договору.
При цьому, висновки щодо наявності факту порушення граничних строків розрахунків за експортною операцією та підстав для нарахування пені, згідно з частиною 5 статті 13 Закону України № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Водночас, зазначаємо, що відповідно до пункту 528 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |