Державна податкова служба України, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс),розглянула зверненнящодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків повідомив, що розглядає можливість створення глобального Фонду роботодавця для працівників делегацій … (далі – Фонд), який знаходитиметься в Швейцарії і діятиме згідно з правом Швейцарії. Працівники – резиденти України, з якими укладено трудові договори, накопичуватимуть заощадження у Фонді, які будуть виплачені одноразовим платежем за умови виникнення відповідних підстав.
Таким чином, платник податківпросить надатиіндивідуальнуподатковуконсультацію з питаньоподаткуваннязазначеного доходу та визначенняподатковогоагента в частинісплатиподатку (військового збору) з таких доходіві щодозастосуванняукраїнсько–швейцарського договору про уникнення подвійного оподаткування.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно із п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п.163.1.3 п.163.1 ст. 163 Кодексу).
Дохід, отриманий з джерел за межами України – це, зокрема, будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.
У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку ‒ отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім:
а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст.170 Кодексу;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 1ст. 170 Кодексу
(п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, згідноіз п.п. 168.2.1 п. 168.2 якої платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загальногорічного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.
При цьому особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу.
Враховуючивикладене, дохід у вигляді заощаджень, накопичених у Фонді та виплачених одноразовим платежем, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьомуфізична особа зобов’язанасамостійно подати річнуподатковудекларацію та сплатитиподаток (військовийзбір) з такого доходу.
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України. З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань, зокрема, підтвердних документів резидентського статусу Фонду тощо (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).
Відповідно до ст. 3 Кодексу, якщоміжнародним договором, згода на обов’язковістьякогонадана Верховною Радою України, встановленоінші правила, ніжті, щопередбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Положення Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капіталі з змінами, внесеними відповідним Протоколом, ратифікованим Верховною Радою України 18.09.2019 (Закон України № 105-IX), який набрав чинності 16.10.2020 (далі – Конвенція), застосовуються до «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції) та поширюються на податки, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на доходи фізичних осіб» (ст. 2 Конвенції).
У контексті Конвенції термін «особа» означає фізичну особу, компанію або будь-яке інше об’єднання осіб (п. 1 ст. 3 Конвенції). Статтею 4 (Резидент) Конвенції встановлено критерії для визначення резиденції осіб, до яких застосовуються її положення.
Таким чином, положення Конвенції щодо оподаткування доходів певного виду, можуть бути застосовано у випадку, що розглядається, якщо сторонами відповідної операції є особи, які у розумінні Конвенції є резидентами Договірних Держав – України та Швейцарії.
Водночасз метою застосування відповідних положень Конвенції, інформація, наведена у вашому зверненні, не дозволяє однозначно визначитись із тим, чи є Фонд у розумінні Конвенції податковим резидентом Швейцарії, чи йдеться про працівників …в Україні, які є резидентами саме України (а не найманими працівниками – іноземцями, які є резидентами інших держав і залучаються до роботи … на території України), а також щодо класифікації (виду) виплат, які здійснюватимуться Фондом на користь фізичних осіб – працівників ….
Разом із тим, якщо у розумінні Конвенції Фонд є резидентом Швейцарії, а працівники … в Україні – резидентами України, товиплати працівникам … в Україні Фондом у вигляді накопичених у ньому заощаджень (що складаються з певного відсотка від місячної заробітної плати працівника, який від його імені щомісячно перераховується роботодавцем –…) підпадають під дію положень п. 1 ст. 15 (Залежні особисті послуги) Конвенції і, відповідно, підлягають оподаткуванню в Україні, тобто оподатковуються за правилами, встановленими українським податковим законодавством.
Якщо при цьомуздійснювані Фондомна користь українського працівника виплати, крім суми заощаджень, включатимуть (як зазначено у зверненні заявника) проценти, то до таких процентів застосовуватимуться положення
ст. 11 (Проценти) Конвенції, згідно з п. 2 якоїпроценти, яківиникають у Швейцарії і отримуються їх фактичним власником– резидентом України, можуть оподатковуватись у Швейцарії податком, який не повинен перевищувати 5 відсотків від загальної суми процентів.
Зауважуємо, що відповідно до п. 528підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, згідноізп.п. 69.9п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідніположення» Кодексу для платниківподатків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.
Згідно із п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |