X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.11.2022 р. № 1910/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс),розглянула зверненнящодо оподаткування доходу фізичної особи  – нерезидента (майнового поручителя), отриманого у разі звернення стягнення фінансовою установою на нерухомемайно (дебаркадер) у позасудовому порядку у зв’язку з невиконанням зобов’язань за договором кредиту юридичної особиі в межах компетенції повідомляє.

Платник податків повідомив, що планує внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя набути право власності на предмет іпотеки – нерухомемайно (дебаркадер), що належить іпотекодавцю – фізичній особі – нерезиденту (майновому поручителю).

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань оподаткування зазначеного доходу та виконання функцій податкового агента.

Відповідно до ст. 33 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі – Закон № 898) звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 36 Закону № 898 встановлено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема,          передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахуноквиконання основного зобов’язання у порядку, встановленому
ст. 37 Закону № 898.

Так, згіднозі ст. 37 Закону № 898 іпотекодержательможезадовольнитизабезпеченуіпотекоювимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власностііпотекодержателя на нерухомемайно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволеннявимогіпотекодержателяабовідповіднезастереження в іпотечномудоговорі, яке прирівнюється до такого договору за своїмиправовиминаслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахуноквиконання основного зобов’язання.

При цьому згідно зі ст. 11 Закону № 898 майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Як зазначено у копії Іпотечного договору … .

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, п.п. 163.2.1 п. 163.2 ст. 163 якого визначено, що об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.

Відповідно до п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів).

Згідно ізабзацом другим п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Тобто зазначена норма містить обов’язкову умову, при виконанні якої дохід від відчуження заставного майна не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно із розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 п. 170.13 1 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX«Перехідні положення» Кодексу).

Водночас згідно із п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно із положеннями ст. 172 Кодексу.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупцявизначено ст. 172 Кодексу, відповідно до п. 172.8 якої для цілей ст. 172 Кодексу під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомостіабо будь-яких інших аналогічних прав на об’єкти нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва / майбутній об’єкт нерухомості, подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування.

Згідно із п. 172.1 ст. 172 Кодексу не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):

житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);

земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;

земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Разом з тим дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 Кодексу, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 Кодексу, підлягає оподаткуванню за ставкою
5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу (п. 172.2 ст. 172 Кодексу).

Водночас відповідно до п. 172.9 ст. 172 Кодексу дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується згідно із ст. 172 Кодексу в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Одночасно з дією п. 172.4 ст. 172 Кодексу, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни чи іншого відсудження об’єкта нерухомого майна, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, є юридична особа чи самозайнята особа, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну) (п. 172.7 ст. 172 Кодексу).

Враховуючивикладене,у разінабуття банком права власності на об’єктнерухомогомайна шляхом взяттязаставленого майна на свій баланс,слідвважати, щофізична особа –нерезидент –майновийпоручитель відчужила (продала) своєвласнемайно. При цьому доходом фізичної особи (майнового поручителя) є вартість, яка визначена на момент набуттябанком права власності на предмет іпотеки (обтяження),до якої застосовуються норми
ст. 172 Кодексу. Банк як юридична особа зобов’язаний виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.

Зауважуємо, що відповідно до п. 528підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідноіз п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням яког опокладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно із п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.